Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Захворювання новонароджених
Родові травми новонародженого

Родова травма - це пошкодження органів і тканин плода, що виникають в процесі родового акту. Частота родової травми в середньому становить від 2,1% до 7,6% від числа дітей, народжених живими і до 40,5% від числа мертвонароджених та померлих новонароджених.

Факторами, які можуть привести до виникнення родових травм є різні патологічні стани плода, серед яких особливе місце займає Гіпоксія. Несприятливий перебіг вагітності, серцево-судинні і ендокринні захворювання матері, гестози вагітних, резус-несумісність, Невиношування і переношування вагітності викликають хронічну гіпоксію плода, знижують його адаптаційні можливості та можуть привести до ушкоджень, навіть при нормальному перебігу пологів.

У патогенезі родових травм ведуча роль належить двом факторам: механічним ушкодженням, які виникають під час проходження плода по родовим шляхам і при акушерських втручаннях, та розладам кровообігу загального і місцевого характеру, викликаним внутрішньоутробною гіпоксією плода.

Механічні дії на плід, що перебільшують його стійкість, виникають при невідповідності між розмірами плода і тазу жінки (анатомічно або клінічно вузький таз), аномаліях передлежання (розгинальні передлежання, передньотім’ячкове, лобне, лицьове) при затяжних і стрімких пологах, а також внаслідок родозавершувальних операцій (Акушерські щипці, витягнення плоду, Акушерський поворот і т.і.),

Виділяють Родові травми:

- м’яких тканин;

- кісток;

- внутрішніх органів;

- нервової системи:

- черепно-мозкові;

- хребта;

- периферійної нервової системи.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.