Нефрологія для сімейного лікаря - О.Й. Бакалюк 2003

Невідкладна уро-нефрологія
Фімоз та парафімоз

Фімоз - патологічне звуження отвору крайньої плоті, яке перешкоджає її зміщенню за голівку статевого члена. У дітей фімоз - явище фізіологічне, і його спонтанна ліквідація завершується у віці 5-6 років. У дорослих фімоз частіше набутого характеру і зумовлений захворюваннями статевого члена. Фімоз у дітей частіше проявляється у випадках інфікування смегми і розвитку баланопоститу, його характерною ознакою є роздування препуціального мішка при сечовипусканні.

Діагностика фімозу зводиться до спостереження за актом сечовипускання.

Фізіологічний фімоз у дітей віком 3-5 років Лікування не вимагає, рекомендують періодичне відтягування крайньої плоті у проксимальному напрямку, промивання голівки статевого члена розчином фурациліну (1 : 5000) та її змазування стерильним вазеліном, призначення ванночок із 0,1 % розчином перманганату калію та наступним поверненням крайньої плоті у вихідне положення.

Оперативне лікування показане у випадках істинного фімозу.

Парафімоз - стан, при якому виникає защемлення голівки статевого члена внутрішнім листком крайньої плоті під час її насильного проксимального відведення за край вінцевої борозни. Неможливість самостійного повернення крайньої плоті у вихідне положення внаслідок розвитку набряку голівки статевого члена зумовлює виникнення різкого болю, утруднення сечовипускання аж до гострої затримки. Зростання набряку призводить до розвитку трофічних розладів, некрозу листків крайньої плоті і кавернозних тіл статевого члена.

Діагностика неважка і грунтується на даних огляду.

Лікування проводять якомога раніше. На ранніх етапах парафімозу (за відсутності можливості транспортування пацієнта у спеціалізоване відділення) використовують ручне вправлення голівки статевого члена.

Техніка ручного вправлення голівки статевого члена при парафімозі. Під внутрішньовенним знеболюванням, змазавши голівку статевого члена стерильним вазеліном, середнім і вказівним пальцями обох рук щільно охоплюють його нижче защемлюючого кільця. У той же час великими пальцями намагаються просунути голівку статевого члена (рис. 106) у защемлююче кільце, одночасно відтягуючи на неї крайню плоть.

Існує інший спосіб вправлення голівки статевого члена. Статевий член захоплюють лівою рукою нижче защемлювального кільця і роблять спробу натягнути крайню плоть на його головку, а вказівним і великим пальцями правої руки намагаються у той же момент завести голівку за защемлювальне кільце (рис. 107).

Якщо такими способами вправити голівку не вдається, то слід поздовжнім розрізом по дорсальній поверхні виконати розсічення всіх шарів защемлювального кільця. На рану накладають пов’язку з антисептичним розчином. У подальшому проводять лікування, як за баланопоститу (обробка голівки статевого члена і крайньої плоті розчином фурациліну (1:5000), 0,1 % розчином перманганату калію, 0,5-1 % розчином нітрату срібла, змазування шкіри голівки еритроміциновою маззю, синтоміциновою емульсією, розчином Люголя на гліцерині, водним розчином метиленового синього, 10 % розчином борату натрію у гліцерині, ванночки з содовим розчином).

Рис. 106. Техніка ручного вправлення голівки статевого члена при парафімозі.

Рис. 107. Техніка ручного вправлення голівки статевого члена при парафімозі.