Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017
Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ ІX. Відділ покритонасінні, або квіткові (Angiosperмае, маgnoliophyta)
Лабораторне заняття Тема 14.38. Типи суцвіть
Загальні зауваження. Тільки у небагатьох рослин квітки поодинокі (мак, магнолія, тюльпан тощо), частіше вони зібрані групами на загальній осі, утворюючи суцвіття.
Суцвіття — це група квіток, розміщених на квітконосі у певному порядку. За типом галуження суцвіття ділять на дві великі групи: невизначені, або моноподіальні, та визначені, або симподіальні.
Моноподіальні суцвіття характеризуються тим, що головна вісь має необмежений ріст. Вони можуть бути прості, якщо квітки розміщені на осі у пазухах приквіток або на квітконіжках, і складні, коли бічні осі першого порядку несуть прості суцвіття. Типи простих невизначених суцвіть (рис. 102): китиця — це суцвіття, на осі якого по обидва боки на квітконіжках майже однакової довжини розміщуються квітки (черемха, конвалія); колос — це суцвіття, на осі якого розміщуються сидячі квітки (подорожник, осока, береза); початок являє собою суцвіття, що має м’ясисту вісь, до якої прикріпляються сидячі квітки (жіноче суцвіття кукурудзи); щиток — це суцвіття, на головній осі якого розміщуються квітки, що мають різної довжини квітконіжки (груша, яблуня). Зонтик має дуже вкорочену вісь, квітки — майже однакові квітконіжки і виходять з однієї точки (первоцвіт, цибуля). Головка — це суцвіття, в якого вісь укорочена і дещо розширена. На ній розміщуються квітки на коротких квітконіжках (бук, конюшина). Кошик — суцвіття з укороченою й розширеною у вигляді диска віссю, на якій знаходяться сидячі квітки, оточені обгорткою з одного або кількох рядів приквіток (кульбаба, соняшник).
Типи складних невизначених суцвіть (рис. 103): складний колос — це суцвіття, де на головній осі розміщені прості колоски (жито, пшениця); волоть — суцвіття, де на головній осі знаходяться прості китиці або щитки (горобина, бузок, овес); складний зонтик має бічні осі, які закінчуються простими зонтиками (морква, кріп).
Типи визначених суцвіть: розвилина (дихазій) — суцвіття, в якому головна вісь закінчується квіткою, ріст суцвіття відбувається за рахунок бічних, супротивно розміщених осей, що також закінчуються квіткою, і т. д. (зірочник, гвоздика); звивина — суцвіття, де головна вісь закінчується квіткою, а ріст його відбувається за рахунок бічних осей, що розміщуються почергово в обидва боки, і закінчуються квіткою (гравілат, гладіолус); завійка — збудована так само, як і звивина, але всі осі спрямовані в один бік (медунка, картопля); плейохазій (несправжній зонтик) — за типом будови нагадує дихазій, але розвивається не на дві бічні супротивні осі, а кілька (молочай) (рис. 104).

Рисунок 102. Типи простих невизначених суцвіть:
а — китиця; б — простий колос; в — початок; г — простий зонтик; д — головка; е — кошик; є — щиток

Рисунок 103. Типи складних невизначених суцвіть:
а — складний колос; б — волоть; в — складний зонтик
Завдяки суцвіттям дрібні квітки добре помітні комахам-запилювачам, а за анемофілії поліпшується сприймання пилку, що розноситься вітром.

Рисунок 104. Типи визначених сучвіть:
а — звивина; б — дихазій; в — завійка; г — плейохазій
Формування суцвіть різних типів у процесі еволюції потрібно розглядати як одну з форм пристосування до перехресного запилення.
Об’єкти: суцвіття найпоширеніших рослин (черемхи, подорожника, кукурудзи, конюшини, груші, вишні, соняшника, спіреї, жита, вівса, моркви, зірочника, синяка, молочаю тощо).
Завдання:
1. Розгляньте і вивчіть набір гербарних зразків моноподіальних простих суцвіть.
2. Розгляньте і вивчіть набір гербарних моноподіальних складних суцвіть, визначіть тип суцвіття та його назву.
3. Вивчіть набір гербарних зразків із визначеними суцвіттями.
4. Зарисуйте всі типи простих невизначених суцвіть (китицю, колос, початок, зонтик, головку, кошик, щиток); складних невизначених суцвіть (складного колоса, волоті, складного зонтика), визначених суцвіть (дихазію, звивини, завійки).
Обладнання і матеріали: живі зразки рослин, гербарний матеріал.
Макроскопічні дослідження різних типів суцвіть. На гербарному матеріалі або на живих рослинах вивчіть особливості будови різних типів суцвіть. Починати потрібно із невизначених простих суцвіть. Водночас зверніть увагу на головну вісь суцвіття і довжину квітконіжок: у китиці на осі розміщені квітки з квітконіжками майже однакової довжини; у колосі — квітки сидячі; у початка — також сидячі, а вісь розширена, у кошика — вісь у вигляді диска; у головки — вісь булавоподібна, а квітконіжки короткі, у щитка — квітконіжки різної довжини, а квітки розміщені на одному рівні; у зонтика — вісь укорочена, а квітконіжки виходять з однієї точки.
Далі розглянемо складні невизначені суцвіття: складний колос, волоть, складний зонтик. Вони досить легко ідентифікуються, якщо добре засвоєна будова простого колоса, зонтика, китиці. І, нарешті, визначені суцвіття. Тут зовсім інший принцип галуження бічних осей — симподіальний: у дихазія бічні осі супротивні, у плейохазія — кільчасті, у звивини та завійки — спіральні. Всі описані вище типи суцвіть зарисуйте у вигляді схеми в альбом, наведіть приклади рослин, що мають вищезгадані типи суцвіть.
1. Як називається суцвіття, в якого на головній осі розміщені квітки з квітконіжками рівної довжини?
2. Як називається суцвіття, в якого на головній видовженій осі розміщені сидячі квітки?
3. Назвіть типи визначених суцвіть.
4. До якого типу належать суцвіття, що мають невизначений ріст головної осі? 5. Як називається суцвіття, що має дископодібну розширену вісь і сидячі квітки?
Последнее обновление: 27/05/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.