Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ III. Вегетативні органи рослин
Лабораторне заняття Тема 9.22. Морфологія і метаморфози листка

Загальні зауваження. Виникнення листка у рослин пов’язане з виходом їх з води на сушу. Листок — це орган фотосинтезу, транспірації та газообміну. У зв’язку з виконанням цих функцій він відзначається високою лабільністю, калейдоскопічною різноманітністю. Свідченням цьому може бути те, що у свій час К. Лінней стосовно листка вжив понад 150 термінів. Листок чутливо реагує на вплив екологічних факторів і зазнає певних видозмін.

Об’єкти: листки яблуні, конюшини альпійської, вівса, пшениці, ячменю, костриці лучної, осоту, осоки чорної, петрушки, моркви, дудника, щавлю горобиного, споришу, сосни, верби, подорожника великого, осики, грушанки, любки дволистої, берези, осокору, горлянки, копитняку, стрілолиста, березки, дурману, частухи, ліщини, шавлії, льону, кропиви, шовковиці, фіалки, розхіднику, лутиги, хвилівника, медунки, дуба, винограду, клена, кульбаби, рицини, хмелю, жовтецю, редьки, валеріани, кінських бобів, горіха, акації, горобини, кизилу.

Завдання:

1. Вивчіть складові частини листка.

2. Розгляньте і вивчіть на гербарному матеріалі типи листків за загальними обрисами листкової пластинки, її розчленуванням, основою, верхівкою та краєм.

3. Розгляньте і вивчіть типи простих та складних листків.

4. Вивчіть метаморфози листка.

5. Зарисуйте різні типи листків і зробіть відповідні позначення до них.

Обладнання і матеріали: лупи, пінцети, голки, живий матеріал, що роздається, гербарій, таблиці.

Методичні поради до вивчення морфології листка. Рекомендуємо зібрати різні типи листків і вклеїти їх у морфологічний гербарій. Водночас систематизуйте листки за будовою або складом, обрисами листкової пластинки, характером верхівки, основи, краю, розчленуванням. Виділіть окремо прості й складні листки, продемонструйте їхньої особливості будови.

Серед матеріалу, що роздається, а також під час екскурсії знайдіть різні види спадкових метаморфозів листка і травматичних видозмін, зумовлених дією біотичних та абіотичних екологічних чинників.

Макроскопічне дослідження будови листка. Візуально спостерігаючи або користуючись лупою, вивчіть складові частини листка. Якщо відшукаєте і візьмете молодий листок яблуні або конюшини альпійської, то безпомилково знайдете такі складові частини листка: прилистки, черешок та листкову пластинку. За уважного розгляду листка осоту або куколю ви не виявите черешка. Такі листки називаються сидячими. У листків пшениці, вівса, жита також немає черешка, але видно, що в нижній частині він охоплює стебло і перетворюється в незамкнуту піхву По краях в основі листкової пластинки злаків, виникають придатки, які називають вушками (рис. 66).

На місці переходу від піхви до листкової пластинки знаходиться язичок різної величини і форми. За ретельного вивчення осок можна з’ясувати, що в нижній основі листки повністю охоплюють стебло й утворюють замкнуту піхву, а на місці переходу від піхви до листка немає язичка. У листків моркви, петрушки, дудника черешки розширені в основі й утворюють мішкоподібні здуття. У представників родини гречкових (щавлю) в основі черешка листка прилистки зростаються у розтруб.

Листки за загальними обрисами. Серед одержаних листків виберіть і в альбомі зарисуйте такі листки за загальними обрисами (рис. 67): голчасті — у сосни; ланцетні — у верби; лінійні — пшениці, жита; яйцеподібні — граба, бузку; оберненояйцеподібні — любки дволистої; ромбічні — берези, осокору; округлі — осики, грушанки; лопаткоподібні — горлянки; стрілоподібні — стрілолиста; списоподібні — березки, щавлю горобиного, ниркоподібні — копитняку; серцеподібні — у липи, фіалки; видовжені — у верби козячої.

Рисунок 67. Типи листків за загальними обрисами листової пластинки

Листок за формою верхівки: тупий (копитняк), гострий (верба, дурман), загострений (плаун, осокір), гострокінцевий (плющ, кизил), виїмчастий (жовтяниця).

Листки за формою основи листкової пластинки. Із представленого живого і гербарного матеріалу відберіть листки за формою основи листкової пластинки та розмістіть їх у такому порядку: списоподібні (березка), стрілоподібні (стрілолист), клиноподібні (осокір), серцеподібні (фіалка), округлі (осика).

Листки за формою краю. Виберіть листочки, які мають цілісний край (льон, частуха), зубчастий (шавлія, береза), двоякозубчастий (ліщина), пилчастий (кропива, шовковиця), городчастий (фіалка, розхідник), виїмчастий (лутига).

Листки за жилкуванням. Розглядаючи листки з нижнього боку, видно масу жилок, нервацію. Вивчіть характер жилкування і зарисуйте такі групи жилкування (рис. 68): дихотомічне (гінкго), сітчасте: а.) пальчастожилкове (клен), б.) пірчастожилкове (груша), паралельне (пшениця), дугове (частуха).

Рисунок 58. Типи листків за характером жилкування

Листки за розчленуванням листкової пластинки. На прикладі гербарних зразків і живого матеріалу розгляньте і вивчіть цілісні, надрізані, лопатеві, роздільні та розсічені, ліроподібні, стругоподібні, ниркоподібні, щитоподібні типи листків.

Лопатеві листки відзначаються тим, що виїмки не перевищують ¼ ширини листкової пластинки. Серед них вирізняють трійчастолопатеві (хміль), пальчастолопатеві (виноград справжній), пірчастолопатеві (дуб).

Роздільні листки — це такі, виїмки листкової пластинки яких становлять понад ¼, або ²/₃ відстані від краю до центральної жилки. Серед них трапляються трійчастороздільні, пальчастороздільні (клен звичайний), пірчастороздільні (кульбаба) (рис. 69).

Розсічені листки утворюють виїмки, що доходять до центральної жилки, або до основи жилок у листків з пальчастим жилкуванням. Вони представлені пірчасторозсіченими (помідор, чистотіл) і пальчасторозсіченими (жовтець їдкий, деякі види герані).

У цілісно пластинкових листків листкова пластинка не має виїмок (медунка), а у надрізаних — листкова пластинка утворює тільки неглибокі виїмки по краях.

Типи листків. Вирізняють прості і складні листки. Прості листки — це такі, що складаються з прилистків, черешка й однієї листкової пластинки. Ви переконалися, що до них належать більшість із тих листків, які були раніше розглянуті.

Складні листки — це такі, на спільному черешку яких розміщені прості листочки, кожний з яких вільно і самостійно опадає. До них належать такі типи: трійчастий (конюшина, суниці), пальчастий (люпин, каштан), парнопірчастоскладний (жовта акація), непарнопірчастоскладний (біла акація, горобина, шипшина)

Видозміни або метаморфози листка виникають під впливом дії різноманітних екологічних факторів. Найпоширенішими у помірній зоні є: колючки, вусики, філодії.

Колючки властиві посухостійким ксерофітним рослинам як пристосування для зменшення випаровування (транспірації). У барбарису і кактусу в колючки перетворюються листки, в акації — прилистки, а в листка астрагалу — верхівка рахіса.

Вусик — це видозміна листка, що виконує функцію прикріплення до опори. Вони властиві чіпким рослинам (ліанам). У листка гороху або вики бачите, як непарний листочок перетворюється у вусик, за допомогою якого він прикріпляється до опори.

Філодії — це видозміни листків у австралійських акацій, у яких черешок набуває форми листкової пластинки і виконує функцію фотосинтезу.

Листкові сукуленти — це такі видозміни, які мають дуже розвинуту водозапасаючу паренхіму, захищену товстим кутикулярним шаром. Такі видозміни видно в очитка, алое та ін. На поперечному зрізі такої видозміни можна побачити дуже розвинену основну паренхіму і слабко представлену механічну тканину.

Ловильні апарати — це одна з видозмін, в якої листкова пластинка перетворюється в апарат, що слугує для виловлювання комах. Листкова пластинка розширюється й утворює численні травні залози, які виділяють липку речовину, що містить Ферменти. Такі видозміни характерні для росички.

Висновок. Із проведеного морфологічного аналізу різних типів листків стає зрозумілим, що листок є одним із наймінливіших органів. Листки представлені двома основними групами — простими і складними. Прості листки підрозділяються: за формою листкової пластинки, її основою, верхівкою, краєм та за ступенем розчленування. Складні листки характеризуються типом галуження рахіса і способом прикріплення до нього простих листочків.

Запитання для самоконтролю

1. Які листки називаються простими?

2. Назвіть складові частини листка.

3. Які ви знаєте типи листків за обрисами листкової пластинки?

4. Назвіть типи листків за їх верхівкою і наведіть приклади.

5. Назвіть типи листків за їх основою та наведіть приклади.

6. Назвіть види листків за формою краю.

7. Які листки називаються складними?

8. Наведіть приклади: пальчастолопатевих, пальчастороздільних і пальчасторозсічених листків.

9. Які типи жилкування листків ви знаєте в одно- і двосім’ядольних рослин?

10. Листки яких рослин утворюють колючки?

11. Наведіть приклади рослин, в яких листки перетворилися у вусики.

12. За якими критеріями виділяють листки цілісні, надрізані, лопатеві, роздільні та розсічені?

13. Що собою являють піхви у злаків і осок, чим вони вирізняються?