Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ II. Гістологія
Лабораторне заняття Тема 5.10. Механічні тканини

Загальні зауваження. Механічні Тканини в рослинному організмі відіграють опорну роль. Тому їх нерідко називають арматурними тканинами. Особливістю їх є потовщення клітинних оболонок. Залежно від характеру потовщення вирізняють три типи механічних тканин: коленхіму з частковим потовщенням клітинної оболонки, склеренхіму і склереїди, або кам’янисті клітини з рівномірним потовщенням оболонки. Причому перші утворені прозенхімними, а другі — паренхімними клітинами. Обидва останні типи механічної тканини мертві, мають потовщені клітинні оболонки по всьому периметру, просочені лігніном. Завдяки цьому досягається висока міцність і пружність цих тканин.

Об’єкти:

1. Черешок листка буряка (Веtа vulgaris L.)

2. Луб’яні волокна льону (Linum usitatissimum L.)

3. Плоди груші дикої, або лісової (Рyrus соmmunis L.)

Завдання:

1. На самостійно виготовленому препараті черешка буряка вивчіть особливості будови кутової коленхіми.

2. На готовому препараті та роздавальному матеріалі луб’яних волокон вивчіть особливості будови склеренхіми.

3. На самостійно виготовленому препараті плоду груші лісової вивчіть особливості будови склереїд.

4. В альбомі зарисуйте особливості будови різних типів механічних тканин культивованих і дикорослих рослин і зробіть позначення їх складових частин.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1, Біолам, лупи, бритви, скальпелі, леза, препарати.

Методика виготовлення препарату коленхіми черешка листка буряка. Предметне скло покладіть упоперек на пенал і нанесіть на нього краплину води або розчину йоду в йодистому калії. У ліву руку візьміть шматочок нарізаного черешка буряка, а в праву — бритву і вирівняйте поверхню черешка. Зробіть серію зрізів черешка листка. За виготовлення зрізу важливо, щоб він був зроблений строго перпендикулярно до осі черешка листка і щоб обов’язково охоплював периферійну частину його, де розміщені епідерміс та коленхіма. Зріз повинен бути якнайтонший. Механічна тканина зосереджена в ребристих виступах. Тому саме цю частину потрібно захопити за виготовлення зрізів. Користуючись лупою, виберіть кілька зрізів, які відповідають цим вимогам, і покладіть їх у краплину води чи розчину. Об’єкт накрийте покривним скельцем, а надлишок вологи відберіть за допомогою фільтрувального паперу. Препарат закріпіть затискачами на предметному столику.

а клітини, в якій

Мікроскопічне дослідження препарату коленхіми черешка буряка. За малого збільшення мікроскопа по виступах під епідермісом знайдіть механічну тканину — коленхіму. Її неважко розпізнати, на препараті вона має вигляд шахматної дошки. Детальніше вивчення коленхіми продовжуйте за великого збільшення мікроскопа. Водночас помітите, що коленхіма утворена паренхімними клітинами. Вони мають часткове потовщення клітинної оболонки. Потовщення видно по кутах, чому цей вид коленхіми й дістав назву кутової коленхіми. Клітини коленхіми живі: вони містять цитоплазму у вигляді зернистого пристінного шару, Ядро, розміщене у цитоплазмі, зелені хлоропласти і велику вакуолю, що займає більшу частину клітини. Зверніть увагу на те, що Клітинна оболонка потовщується лише по кутах. Ці вторинні потовщення відкладаються на первинній оболонці, яка проглядається у вигляді тоненької сріблястої пластинки, відображуючи багатокутну форму клітин до повного завершення формування коленхіми (рис. 32).

Зарисуйте крупним планом коленхіму і позначте відмічені елементи.

Мікроскопічне дослідження препарату луб’яних волокон льону. За малого і великого збільшення мікроскопа розгляньте препарат зрізу стебла льону і вивчіть особливості будови склеренхіми. Вона примикає до крохмаленосної піхви, або ендодерми. Пучки луб’яних волокон складаються з 12—28 клітин, або елементарних волокон, з’єднаних у пучку серединними пластинками, які місцями дерев’яніють і створюють вузли здерев’яніння. Клітини луб’яних волокон на поперечному зрізі мають правильні обриси, округлі або багатокутні, щільно зімкнуті в пучки. Клітини мають дуже потовщену клітинну оболонку по всьому периметру. За користування мікрогвинтом можна помітити шаруватість клітинної оболонки та вузький просвіт порожнини клітини. Часто в порожнині клітини міститься залишок протопласта.

На препаратах поздовжнього розрізу луб’яні волокна мають вигляд довгих прозенхімних клітин із загостреними кінцями. Завдяки цьому клітини вклинюються поміж іншими, досягаючи високої площі зчеплення, що надає міцності тканинам. Клітини, або елементарні волокна, мають дуже потовщені клітинні оболонки, в яких видно поперечні порові канали. Посередині помітно поздовжню порожнину інколи видніються залишки протопласта (рис. 33).

Методика виготовлення препарату склереїд плоду груші. На предметне скло нанесіть краплину води. З м’якуша плоду груші вилучіть горішкоподібні кам’янисті утворення, кілька їх помістіть між двома предметними скельцями і розітріть у борошно, здавлюючи скельця та потираючи їх одне об одне. Візьміть частину цієї маси й покладіть у краплину води на предметне скло. Накрийте об’єкт покривним скельцем. Виготовлений таким чином препарат покладіть на предметний столик і закріпіть затискачами.

Мікроскопічне дослідження препарату. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа розгляньте і вивчіть особливості будови склереїд (кам’янистих клітин) плоду груші, їх легко помітити в полі зору: на вигляд вони сріблястого кольору, зібрані групами по 8—20 клітин багатокутної, нерідко видовженої паренхімної форми. Особливістю їх є надмірне потовщення клітинної оболонки по всьому периметру. У разі маніпулювання мікрогвинтом у клітинних оболонках досить чітко виявляється шаруватість. Клітинна оболонка не суцільна, а в окремих місцях переривається численними поровими каналами, які з’єднуються з такими сусідніми клітинами. Центральну частину клітини займає відмерлий протопласт у молодих клітин або порожнина в стиглому віці (рис. 34).

Другою характерною рисою склереїд є просоченість їх оболонок солями щавлево-кислого кальцію, внаслідок чого клітини кам’яніють, звідси їх назва кам’янисті клітини.

В альбомі крупним планом зарисуйте 3—4 клітини і позначте на рисунку згадані складові частини.

Висновок. Механічні тканини сформувались у процесі еволюції як необхідність надати стійкості рослинному організму в умовах наземного існування. Самі механічні тканини еволюціонували від кутової коленхіми до склереїд, забезпечуючи розвиток рослини на різних етапах, як в різних систематичних групах рослин, так і в процесі онтогенезу організму та окремих органів.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть типи механічних тканин та їх локалізацію в органах рослин.

2. Які види коленхіми ви знаєте і в яких рослин?

3. Що спільного і відмінного у коленхіми та склеренхіми?

4. Назвіть ознаки спільності та відмінності коленхіми і склереїд.

5. Назвіть ознаки, завдяки яким коленхіма залишається живою тканиною.

6. Назвіть механічну тканину, властиву для вторинної кори.

7. Яка механічна тканина входить до складу деревини граба, дуба?

9. Яка тканина забезпечує опірність рослини на згин?