ЗООЛОГІЯ з основами екології - Г.В. Ковальчук - 2003

Частина II. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ – METAZOA

ТИП ΧΟΡΔΟΒΙ - CHORDATA

ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, АБО ЧЕРЕПНІ, - VERTEBRATA

КЛАС КІСТКОВІ РИБИ - OSTEICHTYES

Значення риб. Охорона рибних ресурсів

Риби як численні представники водних біоценозів відіграють значну роль у кругообігу речовин та передачі енергії (рис. 191). Вони включають у ланцюги живлення величезну кількість фіто- і зоопланктону, бентосних безхребетних. Ікру і молодь риб поїдають земноводні. Переважно рибами живляться водні плазуни: деякі вужі, морські змії, крокодили. За рахунок живлення рибою існують пташині базари, на яких птахи гніздяться величезними колоніями. Пташиний послід потрапляє у воду, збагачуючи її азотистими речовинами. Це сприяє бурхливому розвитку фіто- і зоопланктону, яким живляться риби. Риб, у свою чергу, поїдають птахи. Багато споживачів риби і серед ссавців (китоподібні, ластоногі, деякі хижаки).

Рис. 191. Значення риб у біологічному кругообігу:

1 - бактерії; 2 - зоопланктон; 3 - фітопланктон; 4 — фітобентос; 5 - зообентос; 6 - риби.

Велике значення має риба в білковому харчуванні людини. За рахунок споживання риби людство одержує до 40% тваринних білків. М'ясо риби містить усі необхідні для людини амінокислоти та мікроелементи. Особливо високо ціниться за своїми смаковими якостями м’ясо осетрових та лососевих риб. Від цих риб людина одержує цінний продукт харчування - чорну та червону ікру. З печінки тріски та акул виробляють риб’ячий жир, що використовується у медицині, оскільки він багатий на вітаміни. З печінки чорноморських скатів - морського кота і морської лисиці - добувають медичний жир для лікування захворювань очей. Із відходів та малоцінної риби виробляють кормове борошно і технічний жир. Зі шкіри деяких риб (акули, тріски, лососів, білуги, осетра, сома) виготовляють взуття і галантерейні вироби. Із плавальних міхурів, луски, плавців риб виробляють цінний клей.

Основу промислу становлять тріскові, оселедцеві, камбало- подібні, скумбрієві, лососеві, осетрові та деякі інші риби. ІЗ прісноводних риб промислове значення мають коропові, судак, щука, сом та ін. В останні десятиліття вилов риби знизився. Це пов’язано насамперед з тим, що на рибопродуктивність океану істотно впливає діяльність людини. Надмірний промисел окремих видів (камбали, оселедців, тріски та ін.) призвів до різкого скорочення їх чисельності.

Вивчення структури популяцій і змін чисельності основних промислових видів риб показало, що вилов людиною дорослих риб (до певної межі) поліпшує стан популяції, збільшує її приріст. Зменшення частки старших вікових груп, що повільно ростуть, у популяції сприяє поліпшенню живлення, прискореному росту і дозріванню молодих риб. Це сприяє збільшенню загальної біомаси риб і зростанню продуктивності водойм. У той же час інтенсивний надпромисел, особливо молодих риб, зменшує здатність популяції до самовідтворення і призводить до різкого зниження її чисельності. Зменшенню продуктивності риб сприяють також забруднення водойм промисловими відходами, гербіцидами та інсектицидами, зміна їх гідрологічного режиму та недоступність деяких нерестилищ у результаті будівництва на річках електростанцій.

Збереження і збільшення промислу риб можливе за умови переходу від вільного промислу до його регулювання і правильної організації рибного господарства. Оскільки значна частина риби добувається у міжнародних водах представниками різних країн, регулювання промислу можливе лише в рамках широкого міжнародного співробітництва. На сьогодні діють міжнародні угоди про регулювання промислу лососевих у північній частині Тихого океану, угода про промисел оселедців у північній частині Атлантичного океану та ін.

Важливого значення набуває дальший розвиток рибництва, акліматизація та охорона риб, гібридизація тощо. Чимале значення у збільшенні рибних запасів має меліорація рибних угідь. Щоб промислові риби після зарегулювання стоку рік могли здійснювати міграції, будують рибопропускні споруди: рибоходи і рибоприйомники (рис. 192). Умови нересту поліпшуються внаслідок влаштування штучних нерестилищ. З метою поліпшення умов нересту деяких промислових риб (судака, ляща, тарані та ін.) влаштовують гнізда-нерестилища з різного матеріалу (коренів і кореневищ рослин, лучної трави, лози тощо). їх розміщують на шляхах нерестових міграцій риб-плідників.

З метою збільшення запасів цінних риб у природних водоймах здійснюється їх штучне (заводське) розведення, підрощування і випуск молоді у водойми. На рибоводних заводах розводять осетрових риб (севрюгу, осетра, стерлядь), лососевих (кету, горбушу, сьомгу, білорибицю, форель), коропових (ляща, судака) та ін. Утримують там риб-плідників, проводять штучне запліднення ікри, її інкубацію у виводкових апаратах, де створюються умови, аналогічні природним. У спеціальних басейнах і ставках вирощують молодь до певних розмірів і випускають у природні водойми.

Рис. 192. Рибопропускні споруди: а - рибопідйомник; б - рибохід.

Певний вклад у збільшення рибних запасів України вносять спеціалізовані рибницькі заводи Закарпаття, де вирощують форель.

Ставкове рибництво - найбільш вивчена форма керованого рибного господарства. Важливе значення має використання методу полікультури, коли в одну водойму вселяють одночасно кілька не конкуруючих за кормами видів, наприклад, коропа (бентофаг), білого амура, товстолобика (фітофаги), судака (хижак).

У ставках України вирощують коропів (лускатого, дзеркального, рамчастого), ляща, карасів, судака, стерлядь, амура білого, товстолобика, сигів, форель та ін. Є значні резерви для ставкобудування: яри та балки, затоплені сінокоси і болота, угіддя, які не використовуються.

Важливими складовими частинами комплексу рибницьких меліоративних і рибоохоронних заходів, спрямованих на збільшення запасів риби та розширення її асортименту, є акліматизація і гібридизація риб. У розробку теоретичних основ акліматизації риб значний внесок зробив гідробіолог Л.О. Зенкевич (1889-1970). Однією з перших у 30-х роках було переселено кефаль із Чорного моря в Каспійське, а у 1947 р. на неї вже відкрили промисел. Салаку балтійську було завезено в Аральське море, у Балтійське море - севрюгу каспійську. Горбушу з Далекого Сходу переселено в Баренцове море, і досить успішно. Судака, ляща, сазана акліматизовано у водоймах Казахстану, Середньої Азії. Пелядь і омуль освоїли Братське водосховище і нерестяться у прилеглих річках. Успішно відбулась акліматизація рослиноїдних риб білого амура і товстолобика у водоймах Казахстану, Середньої Азії, Північного Кавказу, України. Білий амур поїдає вищі водяні рослини, навіть очерет. Товстолобик живиться в основному фітопланктоном, сповільнюючи розвиток водоростей під час евтрифікації водойм. Ці риби очистили Каракумський канал від надлишку рослинності і стримують її надмірний розвиток. їх використовують також для меліорації штучних водосховищ (Кременчуцького, Каховського, Київського та ін.). У кінці 80-х років XX століття була переселена в Азовське море далекосхідна кефаль-піленгас. Акліматизація пройшла успішно. Зараз піленгас в Азові - промислова риба; у той же час він очищає море від органіки, утилізуючи детрит.

Важливе значення у практиці рибного господарства має гібридизація. Цінні гібриди одержано від схрещування

культурного коропа із диким сазаном (вони холодостійкі, швидко ростуть), коропа із карасем. Виведено гібрид дніпровського сазана і культурного коропа для розведення на рисових полях. Гібрид білуги і стерляді - бістер - успадкував ранню статеву зрілість і гарні смакові якості від стерляді, а швидкість росту і великі розміри - від білуги. Він може жити і в прісній, 1 в морській воді. Бістер став рибою промислових комплексів.

В Україні проводиться значна робота з охорони риб. Це і законодавчо встановлений мінімальний розмір вічок сіток, якими виловлюється риба, і охорона нерестилищ та зимувальних ям, і боротьба з браконьєрством, заморами риб та забрудненням водойм, і рятування молоді риб.

Контроль за виконанням правил рибальства на місцях здійснюють органи рибоохорони. Водночас велику роль в охороні рибних ресурсів відіграє громадськість: громадські інспектори, народні дружини, молодіжні пости, шкільні «Блакитні патрулі». Школярі подають велику допомогу в боротьбі з порушниками правил рибальства, беруть участь у роботах по врятуванню молоді риб. Учні виловлюють мальків із пересихаючих мілководних басейнів і переносять їх до більшої водойми, влаштовують штучні нерестилища, роблять ополонки, щоб запобігти зимовим заморам риб та ін.

Проте в цілому по Україні вилов риби знижується внаслідок надпромислу, забруднення рік, Чорного та Азовського морів, зміни гідрологічного режиму та втрати нерестилищ при будівництві гідроелектростанцій тощо. Це призвело до того, що до другого видання Червоної книги занесено 32 види риб, серед яких чорт морський (Lopkius piscatorius), бичок-рижик (Neogobius plat у rostris) у вирезуб, або кутум (Rutilus frisii), йорж смугастий (Gymnocephalus schraetser), умбра (Umbra krameri), лосось чорноморський (Salmo trutta labrax), коник морський (Hippocampus guttulatus), лосось дунайський, або таймень (Hucho hucho), судак морський (Lucioperca marina), чоп звичайний (Zingel zingel), чоп малий (Z. streber), шип (Acipenser nudiventris) та ін.

Запитання і завдання:!. Які прогресивні ознаки з’явилися у риб у процесі еволюції? 2. Виділіть у зовнішній та внутрішній будові риб ознаки адаптації до життя у водному середовищі. 3. Встановіть, які види риб зустрічаються у місцевих водоймах. Яке господарське значення вони мають? 4. Як впливають на життєдіяльність риб фактори навколишнього середовища? Виділіть основні біологічні періоди у житті риб. 5. Які заходи з охорони та відтворення рибних багатств здійснюються у нашій країні? 6. Залучіть школярів до роботи «Блакитних патрулів».