Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Хромосомні хвороби
Пренатальна діагностика хромосомних хвороб

Патологія, що супроводжується дисбалансом хромосомного матеріалу, викликає різні порушення розвитку в її носіїв і може бути пов’язана не тільки з множинними вродженими вадами розвитку, але і з розумовою та фізичною відсталістю, порушеннями статевого розвитку, безплідністю і невиношуванням вагітності. Лікування більшості таких пацієнтів малоефективне, а прогноз несприятливий. Тому в сучасних умовах інтенсивно розвиваються Методи пренатальної діагностики хромосомних хвороб. Пренатальна Діагностика — це діагностика спадкових захворювань і вроджених вад розвитку в період вагітності. У разі виявлення хромосомної патології у плода Вагітність рекомендують перервати.

МЕТОДИ ПРЕНАТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ

Вони класифікуються таким чином:

а) неінвазивні (УЗД, визначення в сироватці крові вагітної речовин, що дістали назву сироваткових маркерів матері: ß-фракції хоріонічного гонадотропіну (βХГТ), білка PAPP-A, альфа-фето-протеїну (АФП), загального хоріонічного гонадотропіну (ХГТ), незв’язаного естріолу);

б) інвазивні (біопсія хоріона, амніоцентез, кордоцентез, плацентоцентез із подальшою цитогенетичною діагностикою).

Переважна більшість хромосомних синдромів належить до нових спорадичних мутацій. Ризик народження дітей з хромосомними трисоміями значно підвищується з віком матері. У багатьох країнах жінки старше 35 років направляються на інвазивну пренатальну діагностику без попередніх неінвазивних обстежень. Проте в популяції частка вагітних старше 35 років не перевищує 9 %. Вік як ізольований показник до пренатальної діагностики дозволяє діагностувати не більше 2 % хромосомних і геномних мутацій, що впливають на прогноз життя. В цілому в популяції переважно діти з хромосомними хворобами і синдромами народжуються у молодих матерів, тому велике значення має скринінг хромосомної патології в період вагітності за допомогою неінвазивних методів.

Найефективнішим є комбінований пренатальний скринінг хромосомних захворювань (поєднання ультразвукового скринінгу з визначенням сироваткових маркерів матері), який проводиться в два етапи.

Перший етап — скринінг

в I триместрі вагітності

У 10-14 тиж проводять УЗД-скринінг, визначають білок РАРР-А (протеїн, асоційований з вагітністю — рregnancy-associated plasma protein А), ß-фракцію хоріонічного гонадотропіну фХГТ). Високоспецифічним УЗД-маркером патології плода в I триместрі є вимірювання ширини комірцевого простору плода. Збільшення цього показника більше 2,5 мм є симптомом хромосомних трисомій, моносомії Х і поліплоїдії і показанням до інвазивної діагностики. Воно спостерігається тільки у 5 % плодів з нормальним каріотипом. Другий УЗД-маркер I триместру — кісточка носа у плода, відсутність якої вказує на високий ризик синдрому Дауна. У цей період про хромосомну патологію свідчить також зміна концентрації сироваткових маркерів. Так, для синдрому Дауна характерне зниження концентрації білка РАРР-А і підвищення ßXГT. При синдромі Едвардса спостерігається зниження як РАРР-А, так і ßХГТ.

Другий етап — скринінг у II триместрі

У терміні 15-20 тиж проводиться УЗД-скринінг і визначаються два сироваткові маркери — АФП і ХГТ. У деяких країнах проводиться потрійний біохімічний тест — визначення АФП, ХГТ і незв’язаного естріолу.

Вміст АФП у сироватці крові вагітних у термінах 15-20 тиж гестації в нормі відповідає 0,52,5 MOM, ХГТ — до 2,0 МОМ. Зниження АФП нижче 0,5 MOM у поєднанні з підвищенням ХГТ вище 2,0 МОМ характерно для вагітності при синдромі Дауна у плода. Зміни сироваткових маркерів при деяких хромосомних хворобах у плода наведено в табл. 5.8.

Поєднане використання УЗД і сироваткових маркерів, комп’ютерна обробка одержаних результатів з урахуванням віку, маси тіла вагітної, терміну вагітності дозволяють виявити в I триместрі вагітності до 87 % плодів із хромосомною патологією, а в другому триместрі — 60-70 %. Проте ці методи дають невеликий відсоток хибнопозитивних результатів. Тому у разі виявлення при скринінгових дослідженнях симптомів хромосомної патології слід провести інвазивну пренатальну діагностику і уточнити каріотип плода.

Основним методом цілеспрямованої інвазивної пренатальної діагностики в I триместрі вагітності є трансцервікальна (рідше — трансабдомінальна) біопсія ворсин хоріона з подальшим визначенням каріотипу плода. У другому триместрі вагітності з цією метою проводять амніоцентез, плацентоцентез, кордоцентез.

ПОКАЗАННЯ ДО ІНВАЗИВНОЇ ДІАГНОСТИКИ ХРОМОСОМНОЇ ПАТОЛОГІЇ:

1) вік матері до 18 і після 35 років (неінвазивний скринінг у I триместрі дозволяє істотно знизити кількість обстежень у цій віковій групі);

2) наявність в сім’ї дитини (плода) з хромосомною хворобою або множинними вадами розвит^ку;

3) наявність хромосомних і геномних мутацій у батьків;

4) симптоми хромосомної патології, виявлені в ході скринінгової пренатальної діагностики.