Медична генетика - В. М. Запорожан 2005

Методи діагностики спадкових хвороб
Молекулярно-генетичні методи (методи ДНК-діагностики)
Інші методи ДНК-діагностики - Електрофорез фрагментів ДНК

Практично будь-яка Методика ДНК-діагностики включає електрофорез фрагментів ДНК в агарозному або поліакриламідному гелі. Молекули ДНК мають негативний заряд і при електрофорезі рухаються в напрямку до позитивно зарядженого електрода. Чим коротший фрагмент, тим більшу відстань він проходить при електрофорезі. Відстань може залежати також від конформації фрагментів ДНК (див. рис. 10.10).

Для того, щоб побачити ДНК у гелі, в нього додають спеціальні барвники, наприклад, бромистий етидій. Це люмінесцентний барвник, який вибірково забарвлює ДНК. Гель досліджують у прохідному ультрафіолетовому світлі. Місця локалізації ДНК мають характерне оранжеве світіння. Гель фотографують або його зображення сканують і переносять на екран комп’ютера для подальшого аналізу.

Визначення поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ) (RFLP — restriction fragments length polymorphism) — один із поширених методів ДНК-діагностики. Принцип методу: виділена ДНК обробляється ферментами, які «розрізають» її на фрагменти чітко визначених ділянках (сайтах рестрикції). Патологічні Мутації можуть змінювати сайти рестрикції, що спричинює зміну довжин одержаних фрагментів. При електрофорезі контрольної нормальної ДНК і досліджуваної ДНК смуги знаходяться на різному рівні (див. рис. 10.10).

Class="center">

Рис. 10.9. Поява сайта рестрикції внаслідок мутації в екзоні гена дисферліну при міопатії Міоші (автосомно-рецесивне захворювання)

Рис. 10.10. Пряма ДНК-Діагностика міопатії Міоші з використанням рестриктази RcaІ (проведено електрофорез продуктів ПЛР, оброблених рестриктазою Rcal. Доріжка 1 — гомозигота за нормальним алелем завдовжки 250 п. н.; доріжка 2 — гетерозиготний носій мутації, має нормальний алель 250 п. н. і мутантний алель, розрізаний на фрагменти 160 п. н. і 90 п. н.; доріжка 3 — гомозигота за мутантним алелем)