Діагностика та лікування хворих з рецидивними гастродуоденальними кровотечами - Шапринський В.О. 2009

Загальні принципи лікування рецидивної гастродуодеальної кровотечі
Алгоритм лікування хворих та гастродуодинальної кровотечі виразкового генезу

1. Госпіталізація у регіональний центр шлунково-кишкових кровотеч, при відсутності такого - у хірургічне відділення найближчої лікарні.

2. Огляд хірурга з підтвердженням діагнозу шлунково-кишкової кровотечі, визначення ступеню крововтрати у пацієнта.

3. Лабораторні обстеження з першочерговим визначенням показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту.

4. Фіброгастродуоденоскопія з встановленням джерела кровотечі, інтенсивності кровотечі та, по можливості, проведення ендоскопічної гемостатичної терапії.

5. Прогнозування розвитку рецидиву кровотечі та можливих летальних наслідків за однією із перерахованих рекомендованих прогностичних шкал.

6. Поряд з проведенням діагностичних процедур негайне проведення гемостатичної, протишокової, інфузійно-трансфузійної, противиразкової терапії.

7. У випадку невдачі всіх вищеперерахованих проведених гемостатичних заходів, а також у випадку рецидиву кровотечі - оперативне Лікування за життєвими показами.

8. В разі невдачі всіх вищеперерахованих гемостатичних міроприємств та у випадку рецидиву кровотечі коли ризик проведення оперативного лікування перевищує позитивний ефект (прогнозований високий ризик можливих летальних наслідків) повторне проведення ендоскопічної гемостатичної терапії та продовження проведення традиційної консервативної гемостатичної, інфузійно-трансфузійної терапії.



Последнее обновление: 14/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.