Діагностика та лікування хворих з рецидивними гастродуоденальними кровотечами - Шапринський В.О. 2009

Клінічна характеристика синдромів притаманних гострим шлунково-кишковим кровотечам
Оцінка супутньої патології у хворих з шлунково-кишковою кровотечею

Вплив супутньої патології на розвиток рецидиву кровотечі однозначно оцінити дуже важко, оскільки одна й та ж сама патологія у різних пацієнтів протікає з різною важкістю. Вплив на загальний стан організму у таких пацієнтів також не є однаковим. Багато пацієнтів мають більше однієї супутньої патології, що, також погіршує стан пацієнтів з ШКК виразкової етіології. Тому, всіх хворих, в залежності від наявності у них супутньої патології, доцільно поділяти на 4 групи (Шапринський В.О., Павлик І.В., 2007):

1) пацієнти, які не мають супутньої патології або супутня патологія є незначною (зміни на ЕКГ без клінічних ознак захворювання);

2) пацієнти з супутньою патологією середнього ступеню важкості (Гіпертонічна хвороба, хронічні обструктивні захворювання легень які піддається медикаментозному лікуванню, компенсований Цукровий діабет, Серцева недостатність 1 ступеню, дихальна недостатність 1 ступеню і ін.)

3) пацієнти з важкою компенсованою супутньою патологією (захворювання серця та легень, що обмежують фізичну активність пацієнтів, цукровий діабет в стадії компенсації з ускладненнями, цироз печінки в стадії компенсації, хронічна ниркова не достатність 1 ступеню.

4) пацієнти з важкою декомпенсованою супутньою патологією (важка серцева недостатність, виражена легенева недостатність, виражені порушення функції нирок та печінки, цукровий діабет в стадії декомпенсації і ін.)



Последнее обновление: 14/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.