Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях - К.О. Пашка 2005

Основи організації та проведення санітарного нагляду і медичного контролю за водопостачанням особового складу військ та населення у польових умовах
Організація та проведення розвідки джерел води

З метою виявлення джерел води, визначення можливості їх використання, або створення нових проводиться розвідка на воду. Розвідка організовується штабом з’єднання (частини). Безпосередніми організаторами розвідки джерел води є начальник інженерної служби з’єднання (частини), а в районах розміщення тилових частин - заступник командира з тилу. Розвідка на воду ведеться інженерними розвідувальними дозорами, до складу яких входять представники хімічної і медичної (санітарно-епідеміологічної) служб. Інженерна частина (підрозділ) проводить розвідку джерела води, організовує її добування, очищення, а також експлуатацію спеціально обладнаних і тих, що перебувають під охороною, пунктів водопостачання. Хімічна служба виділяє сили і засоби для проведення радіаційної і хімічної розвідки джерел води. Представники військово-медичної (місцевої медичної) і санітарно-епідеміологічної служб, визначають якість і кількість води, необхідної для забезпечення особового складу та потерпілого населення.

Виконання розвідки починається зі збору інформації у штабах всіх рівнів (частини, з’єднання, оперативного командування). Із штабів частин (з’єднань), з якими відбувається взаємодія при виконанні поставленого бойового завдання, а також від сусідніх частин отримуються дані про ті джерела водопостачання, якими вони уже користуються. Після аналізу цих даних проводиться визначення на місцевості санітарного стану джерел води у місцях водозабору, наявність і справність обладнання, яке запобігає їх забрудненню.

При санітарно-топографічному обстеженні джерела води встановлюють:

- місцезнаходження джерела води, вид та дебіт його;

- санітарний стан навколишньої території та наявність можливих джерел забруднення води;

- можливий зв’язок джерел води з джерелами забруднення та відстані між ними.

При санітарно-епідеміологічному обстеженні з’ясовується епідемічний стан району та наявність серед населення інфекційних захворювань, які передаються через воду. При цьому враховуються дані місцевих органів охорони здоров’я, а при необхідності - організовується опитування з метою виявити інфекційні хвороби у населення, а також захворювання та загибелі тварин. Одночасно обстежується санітарний стан населеного пункту та виявляються можливі шляхи інфікування води наявними джерелами забруднення, застосовуючи різні проби з флюоресцеіном, повареною сіллю та ін. При можливості проводять повне Лабораторне обстеження води відповідно з чинними ДСанПіН № 383 «Вода питна».

На основі попередньої розвідки джерел води розвідувальна група вказує на:

- найбільш придатні джерела води для розгортання польових пунктів водопостачання;

- необхідність й характер заходів, які поліпшать якість води;

- об’єм робіт із санітарно-технічного благоустрою джерела (очищення та ремонт колодязів, заходи захисту їх від забруднень тощо).

З вибраних джерел води проводять відбір проб з метою визначення якості води у санітарно-епідеміологічних закладах (СЕЛ, СЕЗ, СЕС).

Прийняти рішення про придатність води до вживання можна на місці, якщо санітарно-гігієнічний стан джерела задовільний і показники якості води не викликають сумніву.

Крім того, група розвідки дає свої пропозиції щодо встановлення зон санітарної охорони джерел води й намічає місця забору води для різних потреб з відкритих джерел.

У бойовій обстановці (районі НС) часто висновок про придатність води до вживання необхідно дати надзвичайно швидко, відповідно перелік показників приходиться зменшувати, наприклад, не визначається смак, тому що існує велика небезпека отруєння. Санітарно-гігієнічні лабораторні обстеження здійснюють на місці і визначають у воді лише вміст аміаку, нітратів, хлоридів, окисненість.

Санітарно-токсикологічні і радіометричні обстеження проводять за допомогою таких табельних засобів, як набори ПХР-МВ (прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний) - ним за допомогою індикаторних трубочок визначають ОР; НМР-57 (набір медичного розвідника) та рентгенометр - радіометр ДП-5В (ДП-5М). Ці прилади є в медичній роті бригади. У СЕЛ є ПХЛ-54 (польова хімічна лабораторія), МПХЛ (мала польова хімічна лабораторія), ЛІ Н (лабораторний гігієнічний набір), НГВ (набір гідрохімічний для води, яким іноді користується медична служба, хоча це й не медичне табельне майно) (рис. 3.3). Крім того, у комплекті МАФС-3 є ПХЛ-54 (або МПХЛ) та ДП-5М. У необхідних випадках може використовуватися АЛ (автолабораторія). В СЕЗт наявні АЛ, ЛГ (лабораторія гігієнічна), РЛУ-2 (радіометрична лабораторія в установці) і т.п.

Рис. 3.3. Набір гідрохімічний для води НГВ.

ЛГН розміщується в спеціальній укладці, яку у польових умовах використовують для його розгортання в будь-яких приміщеннях без додаткових меблів. Набір дозволяє оцінити якість води, вибрати дозу коагулянту. Обстеження з допомогою ЛГН та ДГН проводять за спеціальними методами із використанням сухих реактивів та крапельного титрування. Вміст ЛГН достатній для проведення 500 фізичних та хімічних аналізів води, а також 500 досліджень у порядку контролю за якістю очищення та знезараження води. Лабораторні дослідження води дають можливість на основі одержаних результатів з кількох джерел вибрати найпридатніше, а також слідкувати за станом чистоти води і постійно контролювати якість питної води.

При санітарно-технічному обстеженні визначаються обладнання джерел водопостачання, стан водогінної мережі, запасних та водонапірних резервуарів, споруд для очищення та знезараження води. Особливу увагу необхідно звертати на справність усіх систем водопостачання (оглядові колодязі, технічний стан труб, підземних резервуарів, сальники насосів тощо) та відсутність контакту з можливими джерелами забруднення.

Санітарно-топографічні, санітарно-технічні, епідеміологічні та лабораторні фізико-хімічні й мікробіологічні дані дозволяють робити науково обгрунтовані Висновки щодо якості води й можливості використання джерела води для експлуатації, а також встановлювати режим водокористування та зони санітарної охорони джерел води.

При визначенні місця знаходження джерел води необхідно звертати увагу на загальну геологічну будову та рельєф місцевості, характер грунту, місця виходу на поверхню водоносного горизонту, ярів та тріщин, які сполучаються з джерелом води, заселеність території, наявність промислових підприємств тощо.

Основною метою розвідки є встановити:

- кількість, місцезнаходження джерел води, їхній санітарний стан та стан навколишньої місцевості, придатність води для пиття та інших потреб;

- наявність у воді отруйних і радіоактивних речовин та бактеріальних засобів;

- технічний стан джерел води з наявністю засобів підйому, потреба в ремонті та запас води в них;

- наявність неглибоко розташованих підземних вод (за зовнішніми ознаками);

- наявність матеріалів для ремонту устаткування й відновлення води, для оснащення пунктів водопостачання і підходів до них.

У ході розвідки на воду проводиться контроль щодо її можливого отруєння. Ознаками отруєння води можуть бути:

- запахи (гіркуватий, металічний, в’яжучий), невластиві чистій воді;

- маслянисті плями або краплі на поверхні води чи довкола джерела води;

- наявність мертвої риби у воді;

- наявність здохлих або ослаблених тварин на прилеглій території.

Радіоактивне забруднення води визначається дозиметричними приладами (типу ДП-5В, ДП-5М). Для цього з поверхневого та придонного шарів водойми беруть проби води об’ємом не менше 2 л (рис. 3.4 а, б, в).

Розвідка неглибоко розташованих підземних вод здійснюється бурінням з використанням устаткування ДТК-2 (дрібнотрубчастий колодязь) або за зовнішніми ознаками наявності води. Наприклад, при неглибокому (до 5 м) заляганні підземних вод на такій ділянці можуть рости водолюбиві рослини (очерет, осока, мох, щавель), спостерігаються зсуви грунту, іржаві плями на поверхні землі та яскраво-зелена рослинність, яка чітко виділяється на місцевості під час засухи.

Рис. 3.4 а. Забирання проб води за допомогою батометра.

Рис. 3.4 б. Батометри для забору води:

1 - з підручних засобів; 2 - табельний.

Рис. 3.4 в. Забір води з колодязя із використанням підручних засобів.

Служба тилу (начальник тилу з’єднання, частини) визначає потребу у воді та розробляє план водопостачання і доставки води. Інженерні підрозділи проводять розвідку джерела води, організовують її добування, очистку, а також експлуатацію спеціально обладнаних пунктів водо - постачання.

Інженерно-технічна служба несе відповідальність за:

- дотримання вимог керівних документів щодо оснащення та експлуатації всіх елементів системи водопостачання та каналізації;

- своєчасне та якісне проведення всіх видів технічного обслуговування та ремонту споруд, обладнання та мережі систем водопостачання та каналізації;

- забезпечення своєчасної подачі води споживачам згідно встановлених норм та якості;

- здійснення належного очищення і відведення господарсько-побутових та технічних стічних вод;

- стан огорожі зони суворого санітарного контролю джерел водопостачання, насосних станцій, очисних водопровідних та каналізаційних споруд і дотримання вимог санітарних правил;

- організацію і проведення лабораторно-виробничого контролю за якістю питної води в місцях водозабору, очищення, в розподільній мережі, а також за якістю очищення стічних вод на очисних каналізаційних спорудах та в місцях зливання стічних вод у відкриті водойми;

- своєчасне виявлення, оперативне усунення пошкоджень, аварій та порушень режиму роботи систем водопостачання і каналізації.

Хімічна служба проводить радіаційну і хімічну розвідки джерела води.

Завдання фахівців медичної та санітарно-епідеміологічної служб полягає в санітарному нагляді за забезпеченням військовослужбовців та населення доброякісною питною водою. Вони беруть участь у виборі (розвідці) джерела води, визначенні придатності його для водопостачання, контролюють якість води, санітарний стан технічних засобів польового водозабезпечення та дотримання норм водопостачання. Медична служба проводить спостереження за станом здоров’я особового складу, який залучають до добування, очищення, зберігання і розподілу води, навчає військовослужбовців (населення) правилам користування індивідуальними засобами знезараження води, а також перевіряє їхню наявність і контролює правильність застосування. При необхідності санітарно-епідеміологічна служба проводить санітарно-епідеміологічну експертизу води, що заражена радіоактивними або отруйними речовинами та біологічними засобами масового ураження.

Джерела, не придатні для використання, відмічають спеціальними позначками.

Представник медичної служби особисто проводить:

- санітарно-топографічне обстеження джерел води;

- санітарно-епідеміологічне обстеження місцевості розташування джерел води;

- лабораторне дослідження води.

Обов’язками лікаря частини є:

- санітарно-гігієнічний контроль за якістю води та санітарним станом джерела води, а також видача висновку про придатність води для господарсько-питних потреб;

- слідкування за дотриманням норм господарсько-питного водозабезпечення;

- участь у виборі джерела води, видача висновку на проект будівництва систем водопостачання і встановлення зон санітарної охорони;

- контроль за експлуатацією і санітарним станом насосних станцій, водогонів та водорозбірних споруд;

- здійснення медичного контролю за персоналом, який обслуговує водоочисні споруди.

Забезпечення водою особового складу роти здійснюється під контролем санітарного інструктора. Він зобов’язаний:

- контролювати санітарний стан індивідуальних фляг і наповнення їх доброякісною водою або чаєм;

- видавати особовому складу роти таблетки для знезаражування води у індивідуальних флягах і вчити правильно застосовувати їх;

- брати участь у навчанні особового складу роти правилам питного режиму під час маршу і контролювати його дотримання;

- за вказівкою лікаря (фельдшера) контролювати підтримання встановленого режиму в зоні санітарної охорони, санітарного стану джерела води, устаткування для її підйому, очищення і знезараження, транспортування та зберігання запасів води;

- брати участь в розвідці джерела води, забирати проби води і відправляти їх для дослідження в лабораторію.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.