Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені вади верхньої кінцівки
Природжені вади передпліччя
Природжений синостоз променевої і ліктьової кісток

Природжений синостоз кісток передпліччя трапляється рідко, становить 0,61% ортопедичних деформацій (Колядицкий В.Г., 1964), у чотири рази частіше буває двобічним (Никифорова Е.К., 1968), інколи передається спадково. Синостоз виникає внаслідок порушення або зупинки ембріонального розвитку у ранній період, частіше в ембріона чоловічої статі (Рейнберг С.О., 1964).

При природженому синостозі діагноз можна встановити у перші місяці життя дитини. Як правило, виявляють обмеженість або відсутність ротаційних рухів у передпліччі. Поряд з цим, на рентгенограмі ознак зрощення кісток ще немає і тільки з часом вони з'являються. Це зрощення розташоване у проксимальній частині кісток (мал. 122) і за розміром буває невелике, тобто з'єднує кістки лише під головкою променевої кістки, але інколи буває і значне — на протязі одної третини їхньої довжини. Головка променевої кістки, як правило, зростається з ліктьовою при синостозі значного розміру.

Кістки зростаються між собою у пронації, і тому цю хворобу ще називають "природженою пронацією". У зв'язку з тим, що супінація передпліччя і кисті неможлива, щоб повернути долоню у волярний бік, дитина виконує пристосовані рухи у плечовому і ліктьовому суглобах. Згинання і розгинання передпліччя у лікті не обмежені і є вільними.

На контрольних рентгенограмах обидві кістки передпліччя нормально розвинуті і мають правильну анатомічну форму. У їхній верхній третині видно кістковий з'єднуючий місток, що уточнює клінічний діагноз. На рентгенограмах у дорослих цей місток має трабекулярну будову, а кіркові шари плавно переходять у ділянці діафіза з одної на другу кістку. Головка променевої кістки інколи буває деформованою (Рейнберг С.А., 1964).

Природжений синостоз кісток передпліччя може поєднуватися з іншими природженими вадами, особливо пальців рук.

Лікування. Консервативне лікування у будь-якому віці дитини неефективне. Тому всю надію покладають на оперативний метод, хоча результат операції не завжди задовольняє лікаря і хворого, бо найчастіше бувають рецидиви синостозу (кісткового зрощення).

Мал. 122. Природжений променево-ліктьовий синостоа

Операцію виконують під наркозом. Заднім доступом у проекції міжкісткового простору оголюють синостоз. Остеотомом попри кортикальний шар обох кісток передпліччя виділяють кістковий місток і його видаляють. В усіх випадках треба провести ідеальний гемостаз, а найважливішим в операції є інтерпозиція між кістками (білкової оболонки сім'яників бика, консервованої фасції тощо) і дренування рани впродовж 1-2 діб. Важливо розпочати супінаційні рухи у передпліччі з 4-5-го дня після операції і довгий час їх активно і пасивно виконувати.

Абакаров A.A. і Разумовський А.В. (1986) проводять резекцію променевої кістки нижче синостозу, видаляючи її фрагмент довжиною 3-4 см разом з окістям, який заміщають алотрансплантатом головки променевої кістки, з'єднуючи її з периферичним уламком. Потім виконують остеотомію шийки ліктьової кістки з ротацією її у потрібний бік, щоб функція супінації і пронації були оптимальними.