Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Професійні захворювання опорно-рухового апарату
Асептичний остеонекроз півмісяцевої кістки зап'ястка

При роботі, пов'язаній із напруженням верхніх кінцівок і, особливо, з перевантаженням ділянки променево-зап'ясткового суглоба, в півмісяцевій кістці зап'ястка можуть розвинутися патологічні зміни. Це пояснюється особливостями її анатомічного розміщення: кістка займає центральне положення в зап'ястку, розміщуючись між головчастою кісткою зап'ястка та променевою кісткою, і при фізичному навантаженні механічна дія на неї має найбільш шкідливий вплив.

Хвороба проявляється болем ниючого характеру в ділянці променево-зап’ясткового суглоба, який посилюється під час роботи або після неї. Через декілька місяців з'являється набряк. На роботі від звичайного м'язового напруження виникає рецидив болю з появою припухлості на дорсальному боці зап'ястка. Ці явища зникають, коли знімається навантаження.

Із часом рухи у променево-зап'ястковому суглобі стають все більш обмеженими і болючими. Надавлювання на ділянку проекції півмісяцевої кістки також викликає біль. З'являється симптом Фінстерера: при стисканні кисті в кулак головка третьої п'ясткової кістки знаходиться на одному рівні з головками суміжних з нею другої і четвертої п'ясткових кісток, а не підвищується над ними, як це спостерігається у нормі.

Різку болючість спричинює постукування по головці і по осі третьої п'ясткової кістки, особливо при стиснутій у кулак кисті.

Діагностика асептичного некрозу півмісяцевої кістки в основному ґрунтується на рентгенологічних даних і визначенні порівняльної щільності кістки.

Рентгенологічно на ранній стадії патологічних змін можна не виявити. Лише через 4-5 тижнів від початку хвороби з'являються зміни структурного малюнку півмісяцевої кістки, тінь її стає більш інтенсивною, порівняно з тінню сусідніх кісток зап'ястка, що вказує на псевдосклероз, тобто на остеонекроз. Визначення щільності кістки комп'ютерною томографією дозволяє ще раніше діагностувати хворобу.

На пізній стадії захворювання рентгенологічно можна виявити деформацію, сплющеність уздовж осі і вкорочення впоперек, контури кістки нерівні, у центрі — ділянки просвітлення. Інколи виявляють звуження суглобової щілини і явища деформуючого остеоартрозу.

Консервативне лікування, як правило, буває ефективним. Хворому призначають довготривалу іммобілізацію накладанням циркулярної гіпсової пов'язки на ділянку променево-зап'ясткового суглоба, проводять новокаїнові блокади (0,5 % розчином), сірководневе грязелікування, парафінотерапію та сірководневі ванни.

Позитивних результатів лікування можна досягнути множинним просвердлюванням півмісяцевої кістки спицею Кіршнера з метою утворення каналів, в які вростуть судини, що пришвидшить репаративні процеси.

Деякі ортопеди виконують операцію за Матті (1932) — вишкрібання некротичних мас із кістки. Під наркозом, дорсальним доступом у проекції півмісяцевої кістки розтинають фіброзну поперечну зв'язку і розводять сухожилки м'язів-розгиначів пальців у боки, чим оголюють її. Просвердлюють кортикальний шар кістки і тонкою ложечкою Фолькмана або іншим делікатним інструментом вишкрібають некротичну губчасту кісткову масу і заповнюють порожнину губчастим кістковим автотрансплантатом. Рану зашивають і накладають гіпсову пов'язку.

За перебудовою трансплантата стежать що два місяці. У випадку розсмоктування некротизованої півмісяцевої кістки, її деформації внаслідок компресії і появи болю внаслідок остеоартрозу, що обмежує працездатність і утруднює життя, хворому рекомендують ендопротезування силіконовим або іншим ендопротезом.