Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Професійні захворювання опорно-рухового апарату
Стенозуючі лігаментити

Захворювання, які призводять до стенозу і стиснення сухожилків у піхвах, виникають в осіб, робота яких супроводжується значним напруженням верхніх кінцівок, виконанням одноманітних рухів, пов'язаних з мікротравматизацією м'язів і зв'язок.

За локалізацією найчастіше трапляються наступні види стенозуючих лігаментитів:

1. Стенозуючий лігаментит дорсальної зв'язки зап'ястка за ходом першого каналу (Хвороба Де Кервена).

Клінічні ознаки: поступово, повільно хвороба починається з болю в ділянці дистального відділу передпліччя з боку променевої кістки. Найболючіше місце — шилоподібний відросток променевої кістки. Наявні порушення сну, підвищена збудливість. Можлива іррадіація болю у шию. Потім наступає обмеження рухів у першому пальці, особливо його відведення.

Об'єктивно:

— припухлість у ділянці шилоподібного відростка променевої кістки;

— різка болючість при пальпації;

— обмежене відведення першого пальця;

— неможливо наблизити кінчики I-V пальців — симптом Елькіна.

Рентгенологічно виявляють потовщення м'яких тканин у ділянці шилоподібного відростка променевої кістки, гіперостоз і деформацію відростка.

Лікування: необхідна іммобілізація кисті не менше двох тижнів, хворому призначають фізіотерапевтичні процедури (парафінові аплікації, грязі, озокерит), ін'єкції гідрокортизону. У випадку неефективності консервативної терапії проводять оперативне лікування, яке полягає у розсіченні дорсальної зв'язки зап'ястка за ходом каналу.

Лікування триває до шести тижнів, а потім хворого переводять на іншу роботу. Диспансерний нагляд здійснюють протягом шести місяців.

2. Стенозуючий лігаментит дорсальної зв'язки зап'ястка за ходом шостого каналу.

Частіше буває у чоловіків працездатного віку в результаті стиснення сухожилка ліктьового згинача і гілки ліктьового нерва. Працездатність не порушена.

3. Стенозуючий лігаментит поперечної зв’язки зап’ястка — утримувача сухожилків м’язів-згиначів пальців ("синдром карпального каналу").

Клініка: ниючий біль (більше уночі) у другому і третьому пальцях руки, парестезії, оніміння пальців, болючість при розгинанні пальців.

Об'єктивно: вимушене положення кисті, напівзігнуті пальці; кисть холодна, пальці ціанотичні. Спостерігається гіпоалгезія II-III пальців, зниження м'язової сили. Перкусія поперечної зв'язки болюча (симптом Тенеля).

Лікування, як правило, консервативне і полягає у призначенні ін'єкцій гідрокортизону або кеналогу-40 з новокаїном у карпальний канал, фізіотерапії, спокою на два тижні (іммобілізація). У випадку неефективності консервативного лікування проводять оперативне — розсічення поперечної зв'язки (утримувача сухожилків м'язів-згиначів пальців). Працездатність відновлюється через два місяці.

4. Стенозуючий лігаментит кільцевих зв'язок пальців кисті, особливо першого, хвороба Нотта.

Розвивається в осіб, праця яких вимагає значного натискування на долонну ділянку пальця. Характерним і постійним є симптом "защемлювання і розщемлювання" пальця під час його згинання і розгинання, що відчувається під час пальпації. При натискуванні на ділянку п'ястково-фалангового суглоба виникає біль, видно припухлість у цьому місці.

Лікування полягає у недопущенні до роботи, пов'язаної з травматизацією долоні, у іммобілізації хворого пальця або всієї кисті, призначенні фізіотерапевтичних процедур (УВЧ, УФО, парафін, грязі) та ін'єкцій гідрокортизону під кільцеву зв'язку. У випадку неефективності консервативної терапії проводять оперативне лікування — розсічення кільцевої зв'язки пальців. Хворі не працездатні протягом двох місяців.