Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Кістково-суглобовий туберкульоз
Кістково-суглобовий туберкульоз іншої локалізації

Туберкульозні ураження кісток і суглобів іншої локалізації зустрічаються рідко і можуть виникати практично в різних ділянках скелета (ребрах, груднині, кістках стопи, кисті) (мал. 390). Клінічні ознаки хвороби, перебіг і Лікування не відрізняються від них же при інших локалізаціях кістково-суглобового туберкульозу. Лише коли туберкульозне ураження локалізується у кістках заплесна стопи чи зап'ястка, у процес втягуються одночасно багато суглобів (панартрит) і дрібних кісток, що створює певні труднощі для досягнення бажаних результатів консервативного і оперативного лікування.

Class="center">

Мал. 390. Рентгенограма туберкульозного ураження бічного відростка стегнової кістки.

Панартрити, як правило, закінчуються анкілозом. Щоб кисть була у функціонально вигідному положенні, її слід іммобілізувати належним чином гіпсовою пов'язкою або компресійно-дистракційним апаратом, в якому стабільно фіксуються Кістки зап'ястка і зберігаються рухи у пальцях кисті.

Стабільну фіксацію з антибактеріальною терапією слід вважати оптимальним методом лікування панартриту кісток зап'ястка і плесна.

При розплавленні кісток зап'ястка, що часто поєднується з туберкульозним теносиновіїтом, хворих необхідно оперувати. Залежно від важкості ураження виконують артродез між кістками зап'ястка або з променевою кісткою, а після їх видалення Кістки п'ястка артродезують із променевою кісткою. Одночасно слід виконати теносиновектомію.

Після стаціонарного лікування хворих направляють у спеціалізовані санаторії, де їм продовжують проводити антибактеріальну терапію, забезпечують п'ятиразовим повноцінним харчуванням, при потребі міняють гіпсові пов'язки тощо.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.