Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Остеохондропатії
Остеохондропатії кісток нижньої кінцівки
Остеохондропатія тіла хребця (хвороба Кальне)

Збільшення тіла хребця у ширину і його сплющення називають платиспондилією (platyspondylia), а у висоту — брахіспондилією (brachyspondylia). Поєднання цих двох деформацій хребця називають платибрахі-спондилією (platybrachyspondylia).

Французький ортопед Кальве (Calve) описав у 1925 році своєрідне захворювання хребта, яке симулювало туберкульозний спондиліт (хворобу Потта), а у 1929 році Harrenstein запропонував називати його "vertebra plana". Відтак почали застосовувати назву сплющений хребець — "vertebra plana Calve", тобто остеохондропатія хребця або хвороба Кальве (мал. 360).

Ця патологія хребця є захворюванням, яке рідко трапляється в ортопедичній практиці, і тому його дотепер плутають із туберкульозним спондилітом або природженою аномалією хребця.

Остеохондропатія хребця буває лише у дітей віком 3-11 років, а найчастіше трапляється у віці 4-7 років (Рейнберг С.А., 1964). Діти починають скаржитися на біль у ділянці ураженого хребця під час навантаження, який зникає у спокої і лежачому положенні. Внаслідок болю виникає захисне напруження м'язів спини (анталгічна контрактура). З часом формується дещо виражений кіфоз у груднино-поперековій ділянці, оскільки процес найчастіше локалізується в одному з хребців ділянки Тh₁₀-L₂. Інколи може виступати остистий відросток ураженого хребця, але він не так локально виражений, як при туберкульозному спондиліті. Напруження м'язів зумовлює деяке обмеження рухів у хребті. При надавлюванні і постукуванні по остистих відростках можна виявити локальну болючість в ураженому хребці.

Мал. 360. Остеохондропатія тіл хребців (Рейнбергом С.А.).

Ці клінічні ознаки дають підставу запідозрити туберкульозний спондиліт, але нормальні температура тіла, показники аналізу крові і рентгенологічні дані виключають наявність запального процесу.

На рентгенограмах, особливо у бічній проекції, при остеохондропатії хребця виявляють майже патогномонічний комплекс, коли чітко видно рівномірне сплющення тіла хребця, ступінь якого залежить від тривалості хвороби.

На ранній стадії захворювання Rosseiet спостерігав виражену декальцинацію хребця, а його форма, яка спочатку була нормальною, поступово змінювалась. Поступово кісткова структура хребця також змінюється, сплющений хребець ущільнюється, інколи може бути ніби плямистий, а його передній край дещо випинає допереду. Інші складові елементи хребця і міжхребцеві диски залишаються нормальними, навіть видаються дещо грубшими.

Бувають випадки, коли остеохондропатію хребця доводиться диференціювати з природженою аномалією — метеликоподібним хребцем, природженою платиспондилією тощо. Комп'ютерною і магнітно-резонансною томографією вдається уточнити діагноз.

Лікування. Враховуючи повільний і тривалий перебіг процесу, лікування полягає у розвантаженні хребта на цей час. Дітям призначають ліжковий режим із реклінаційною підкладкою під ділянку ураженого хребця. Щоб діти зберігали правильне положення, виготовляють гіпсове ліжечко, яке застосовують і при туберкульозному спондиліті. Ліжкового режиму слід дотримуватися протягом усього часу регенерації тіла хребця, яке поступово відновлюється. Враховуючи те, що діти, крім лікування, повинні навчатись, їх найліпше помістити у санаторій (Євпаторія), де проводять курс навчання за шкільною програмою.

Крім цього, дітям призначають масаж м'язів, ЛФК, фізіотерапевтичні процедури, сонячні ванни і раціональне, багате вітамінами харчування. Процес лікування контролюють рентгенологічно. Після нього хворим призначають фіксуючий корсет на 2-3 роки і дозволяють ходити.