Ортопедія - Олекса А.П. 2006
Остеохондропатії
Остеохондропатії кісток верхньої кінцівки - Остеохондропатія головки плечової кістки
Остеохондропатія епіфізарної ділянки плечової кістки є рідкісним захворюванням і вперше описане Hass у 1921 році. Як правило, хворіють діти у віці п'яти-десяти років і частіше хлопці. Хворі скаржаться на відчуття болю в ділянці плечового суглоба, внаслідок чого не можуть виконувати в повному обсязі рухів, тому що біль посилюється.
При огляді видимих патологічних змін у ділянці плечового суглоба не відмічається, однак дитина щадить руку і не може вільно ривком її підняти. Під час пальпації можна визначити, що біль локалізується у міжгорбковій ділянці плечової кістки.
На порівняльних рентгенограмах плечових суглобів у двох проекціях виявляють зазублення і сплющення епіфіза ураженого плеча, ущільнення кісткової тканини (псевдосклероз) у субхондральній ділянці головки, а на стадії фрагментації у цій ділянці видно просвітлення, подібні до дрібних кіст. Суглобова щілина може бути дещо розширеною.
У диференціальній діагностиці велику роль відіграють лабораторні дослідження крові і комп'ютерна томографія головки плечової кістки в ділянці епіфіза.
Лікування. З метою створення спокою плечовому суглобу хворому накладають гіпсову лангету з відведенням руки на клиноподібній подушці. Кисть залишається вільною і зберігає свої основні функції.
Оскільки процес може тривати довго (2- 3 роки), то через два місяці гіпсову лангету знімають і руку утримують на косинці з подушкою протягом одного місяця. Важливо не допустити утворення привідної контрактури у плечовому суглобі і прогресуючої атрофії м'язів.
Дітям проводять курсами масаж м'язів, фізіопроцедури і здійснюють пасивні рухи у плечовому і ліктьовому суглобах. Особливу увагу слід звертати на дотримання дитиною щадного режиму у стадії фрагментації, яку контролюють рентгенологічно кожних шість місяців.
При правильному лікуванні хворого головка плечової кістки збереже свою анатомічну форму і функцію.