Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Захворювання суглобів
Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів
Лікування протрузійних коксартрозів

При протрузійних коксартрозлх (мал. 331), які виникають внаслідок хвороби Otto-Chrobak, головка стегна пролабує в бік порожнини малого таза. Існує багато способів Лікування таких змін, але методом вибору залишається оперативний.

Під наркозом передньо- або задньобоковим доступом розкривають порожнину кульшового суглоба. Головку стегнової кістки вивихують, проводять хейлотомію як на головці, так і по краях кульшової западини. Очищують суглобовий Хрящ западини і перекривають дно кістковим автотрансплантатом (з крила клубової кістки, Ребра) або кортикально-губчастим відповідного розміру алотрансплантатом чи трансплантатом зі склисто-пористої кераміки. Корундова кераміка має відкриті пори, які становлять 75 % маси.

За формою, товщиною і розміром випускають різні мисочки, які занурюють у кульшову западину після очищення її дна від хряща. У губчасту структуру кераміки вростають судини, а гладка склиста її поверхня контактує з вправленою головкою стегнової кістки.

Якщо при протрузійному коксартрозі виявлено значні деструктивно-дегенеративні зміни у головці стегнової кістки, тоді виконують типове двополюсне ендопротезування з вимощенням дна кульшової западини кістковими трансплантатами, поверх яких на "цементі" встановлюють ацетабулярний компонент ендопротеза.

Слід сказати, що повторні операції на ендопротезованому кульшовому суглобі і при протрузійних коксартрозах технічно складніші, важчі для хворого, і після них частіше трапляються ускладнення.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.