Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Захворювання хребта, які спричиняють біль
Люмбаго

Люмбаго є більше симптомом, ніж хворобою. У типових гострих випадках люмбаго хворий відчуває гострий пронизливий біль у поперековому відділі хребта. Біль настільки сильний, що хворий не може повернутись, встати, а під час кашлю біль ще більше посилюється. У спокою біль поступово зменшується, але у деяких випадках він не вщухає, оскільки зумовлений іритацією поперекових нервів.

Патогенез люмбаго залишається остаточно невиясненим, оскільки його зумовлює не одна причина. Можливо, у багатьох випадках при початковому ураженні міжхребцевого диска, що ще не змістився далеко вбік і донизу настільки, щоб перетиснути нервовий корінець, при певних обставинах він різко зміщується.

Але більш переконливим є пояснення виникнення гострого люмбаго защемленням суглобової капсули дуговідросткового міжхребцевого суглоба або раптовий підвивих суглобового відростка з розривом його зв'язок. Особливо часто це трапляється у людей із нестабільністю поперекового сегмента хребта, при остеохондрозі, остеоартрозі. У таких випадках гострий біль може повторюватись під час піднімання вантажу і скручування торса, що підтверджується клінічними спостереженнями.

Виникнення гострого люмбаго потребує негайної допомоги лікаря, оскільки хворий лежить і не може навіть поворухнутись. Важливо заспокоїти хворого і покласти його на живіт, щоб досягти розслаблення напружених поперекових м'язів погладжуванням спини. Після цього пальпацією визначають точку максимальної болючості, яка, як правило, буває у проекції нервового корінця або міжхребцевого суглоба з одного боку хребта.

Якщо у хворого раніше вже спостерігались аналогічні болі, що виникали при подібних обставинах, і він обстежувався, діагноз не викликає сумнівів. У таких випадках Лікування повинно бути патогенетичним.

При гострому защемленні нервового корінця зміщеним диском успішним є його мануальне вправлення. Різке натискання у ділянці болючості супроводжується раптовим хрустом, який відчувають і хворий, і лікар. Вправлення зміщеної частини диска також можливе у лежачому положенні хворого на спині при зігнутих і розслаблених нижніх кінцівках. Різким поворотом ніг і таза у протилежний защемленню бік при фіксованій грудній клітці досягають аналогічного ефекту.

Після вправлення диска хворий одразу відчуває значне полегшення, але біль щезає неповністю, оскільки це залежить від часу, що минув із моменту защемлення корінця. Набряк нервового корінця може утримуватись ще протягом одного-двох, а інколи і трьох днів.

Хворому фіксують попереково-крижовий відділ хребта широким поясом, призначають сечогінні, Вітаміни групи В, протизапальні засоби.

Хворий повинен зберігати ліжковий режим протягом 12-14 днів і лежати, зберігаючи реклінацію поперекового відділу хребта підкладанням валика. Повертатись на живіт слід обережно, утримуючи таз і грудну клітку в одній площині. Лежачи на животі, хворий повинен зберігати реклінацію хребта підкладеною під груди подушкою.

Успіх мануальної терапії залежить від дисциплінованості хворого, оскільки при відсутності болю він почуває себе добре і, відповідно, часто порушує рекомендації лікаря, не носить фіксуючого пояса чи розвантажувального корсета.

При гострому люмбаго, зумовленому защемленням капсули чи підвивихом у міжхребцевому суглобі, ефективним є витягування хребта за його віссю. Гострий біль змушує хворого звернутись до лікаря за негайною допомогою, тому причину болю усувають одномоментно витяганням хребта при звисаючих ногах, підняттям і струшуванням торса або у нахиленій площині за допомогою накладання ліфчика на грудну клітку. Перед втручанням доцільно ввести у ділянку максимальної болючості 0,5 % розчин новокаїну.

Після усунення защемлення капсули чи підвивиху суглобового відростка біль одразу щезає, і хворий почуває себе цілком задовільно. Щоб запевнити хворого, що такий больовий стан більше не повториться, його необхідно обстежити у плановому порядку.