Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Сколіоз
Паралітичний сколіоз

Паралітичний Сколіоз найчастіше трапляється у дітей після перенесеного поліомієліту. Як правило, клінічно він проявляється у відновному періоді хвороби внаслідок дисбалансу між паралізованими м'язами і м'язами, які зберегли чи відновили свою іннервацію. Інколи бувають випадки, коли скривлення хребта виникає у розпалі хвороби, внаслідок паралічу глибоких м'язів і м'язів-ротаторів хребта, що може спричинити дві і навіть три кривизни (Богданов Ф.Р., 1968).

Скривлення хребта збільшується під впливом статичного навантаження і внаслідок асиметрії росту хребців. У свою чергу, асиметрія росту при рухливості хребта зумовлює торсію нижчерозміщених хребців. У первинній дузі скручування формується за ходом годинникової стрілки з одночасною антеторсією при правобічному скривленні і проти руху годинникової стрілки при лівобічному.

Міографічно виявляють чітку асиметрію показників косих м'язів тулуба, живота, довгих м'язів спини, квадратних м'язів, інколи м'язів нижніх кінцівок.

Богданов Ф.Р. (1968) виділяє такі види поліомієлітичного сколіозу:

1) паралітичний сколіоз при розповсюдженому паралічі м'язів, який становить 5 % усіх форм паралітичного сколіозу;

2) паралітичний сколіоз при косому положенні таза, коли міографічно виявляють важкі зміни квадратного м'яза попереку, попереково-клубового м'яза і менш виражені зміни у довгих м’язах спини. Це буває у 23 % хворих. При перекосі таза виникає бокове скривлення хребта у поперековому відділі з наступною торсією хребців, яка може сягати 65° і більше;

3) паралітичний сколіоз при згинально-привідних і згинально-відвідних контрактурах у кульшових суглобах — 9 % випадків;

4) паралітичний сколіоз верхньої ділянки хребта (1,5 %) при паралічах м'язів плечового пояса;

5) змішані (атипові) форми сколіозу (1,5 %).

При важких перехресних паралічах квадратного і попереково-клубового м'язів з одного боку і сідничних м'язів з іншого, дуга скривлення хребта буває повернутою у бік паралізованого попереково-клубового м'яза. Потім виникає деформація тазового кільця, один бік таза опущений, друге крило клубової кістки різко виступає у підребер'я. У грудному відділі хребта на рівні протискривлення виражений реберний горб.

Лікування. Паралітичне скривлення хребта після поліомієліту повинно корегуватись у відновний період хвороби за допомогою корегуючо-фіксуючих корсетів у комплексі усіх консервативних засобів та масажу. Якщо відновлення функції м'язів не наступило, виконують оперативне лікування у зрілому віці.

Операція полягає у задній спондилофіксації хребта на випуклому боці за допомогою кісткових трансплантатів. Лише спондилодез здатний запобігти прогресуванню сколіозу і втримати вісь хребта у скорегованому положенні.