Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені і набуті вади нижньої кінцівки
Ортопедичні деформації стопи
Природжені вади пальців стопи

Серед природжених вад пальців стопи найчастіше трапляється Синдактилія. Зрощення сусідніх пальців стопи між собою буває м'якотканинним і кістковим. Оскільки батьків тривожить наявна вада одразу після народження дитини, лікар повинен їх заспокоїти і роз'яснити суть патології та час і характер оперативного Лікування.

Слід сказати, що часто батьки, а потім хворі відмовляються від операції, оскільки синдактилія не порушує функцію стопи, а косметичний дефект їх не хвилює, бо приховується взуттям.

Оперативне лікування полягає у роз'єднанні зрощених пальців стопи. Якщо рентгенологічно встановлено м'якотканинне зрощення, доцільно спочатку розтягнути м'які Тканини, щоб мати достатній запас шкіри і зішити краї ран на пальцях без натягу і ускладнень.

Техніка операції не відрізняється від операції при синдактилії на кисті. На стопі не можна зішивати рани у натязі її країв, оскільки це спричиняє некроз шкіри і розходження швів. У таких випадках необхідно застосувати автодермопластику, що забезпечить нормальне загоєння ран.

При кістковій формі синдактилії операцію можна виконувати в один або два етапи. Найчастіше хірурги оперують одноетапно, тобто роз'єднують пальці з видаленням надлишку кісткових фаланг і закривають рани автотрансплантатами. Щоб не було рецидиву зрощення пальців біля основи, слід належним чином перекрити міжпальцеву складку трансплантатом або способом Целера.

Додаткові пальці стопи

Природжені додаткові пальці стопи при полідактилії бувають анатомічно і функціонально повноцінними або трапляються їхні поодинокі рудименти на м'якотканинній ніжці.

При полідактилії рентгенологічно виявляють наявність додаткових кісток плесна, які з'єднуються з додатковим пальцем стопи. їхня кількість може бути різною, але найчастіше спостерігається один додатковий палець.

Рудимент пальця може включати одну або дві кісткові фаланги і є рухливим, оскільки його м'якотканинна ніжка значно тонша.

Слід пам'ятати, що немовлята дуже чутливі до крововтрати, тому не слід спішити з оперативним втручанням. Хоч операція видалення рудиментного пальця є малотравматичною, але її слід проводити у фізично міцнішої дитини, тобто не раніше шестимісячного віку. Ніжку пальця перетинають в основі з негайним гемостазом, але так, щоб було достатньо шкіри для закриття рани без натягу. При полідактилії необхідно зробити рентгенограму стопи, щоб уточнити, чи є стосовно пальців додаткові Кістки плесна

і характер їхнього розташування. Вважаємо, що операцію при полідактилії з наявністю додаткової кістки плесна не слід проводити раніше трирічного віку дитини.

Операцію виконують під наркозом і з джгутом на гомілці. Візуально визначають функцію усіх пальців і вирішують, видалення якого пальця з дистальною частиною додаткової кістки плесна найменше вплине на косметику і функцію стопи.

Але найчастіше додатковий палець буває у боковій ділянці стопи, тому вирішення питання оперативного лікування і сама операція є простішими.

Поліфалангія і брахіфалангія

Це природжені вади, які у клінічній практиці трапляються рідко. Поліфалангія найчастіше спостерігається на першому пальці, що проявляється додатковою дистальною кістковою фалангою, яка щільно пов'язана з основною фалангою пальця м'якими тканинами. У зв'язку з цим дистальна частина пальця широка, ніготь може бути окремий для кожної кісткової фаланги, хоча функція першого пальця стопи не порушується. Цей косметичний дефект є причиною звернення, особливо жінок, за допомогою до лікаря.

Операцію виконують під наркозом або під провідниковою анестезією 1% розчином новокаїну. Розтин тканин проводять із розрахунку достатнього доступу і косметичного рубця, який не турбував би хворого у взутті. Спочатку відсепаровують і видаляють кісткову фалангу, а опісля, орієнтуючись на запас шкіри, обтинають її краї і формують нормальний перший палець. При з'єднаних нігтях важливо розділити їх правильно і видалити ніготь з матрицею з додаткової фаланги. Краї операційної рани ідеально адаптують і зішивають.

Брахіфалангія — недорозвиток або зменшення кількості фаланг — може бути у будь-якому пальці стопи і найчастіше поєднується з іншими природженими аномаліями: поздовжнім розщепленням стопи, амніотичними перетяжками тощо. Брахіфалангію як окрему патологію, як правило, не оперують. Операцію виконують лише з приводу іншої природженої вади, яка порушує опороздатність стопи і при вираженому косметичному дефекті.