Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені і набуті вади нижньої кінцівки
Природжені вади колінного суглоба
Зігнуте коліно (genu flexum)

Під "зігнутим коліном" розуміють зігнуту гомілку в колінному суглобі, що унеможливлює її повне розгинання. Ступінь згинання гомілки буває різним — від незначного до зігнутого під кутом 90° і більше. Причиною зігнутого коліна бувають природжені і набуті чинники. При природженій ваді Гневковський і Чічак (Hnevkovsky О., 1958) довели, що при genu flexum часто трапляється аномалія розвитку м'язів-згиначів гомілки — з'являється, наприклад, препівперетинковий м'яз (m. praesemimembranosus) з типовим переміщенням n.tibialis тощо.

Клінічно у підколінній ділянці можна побачити натягнуте пасмо (pterigium) при дещо зігнутому коліні, яке не дає можливості розігнути гомілку. Пальпаторно визначають ущільнення підшкірного сполучнотканинного поздовжнього пасма, інколи буває ненормальне шкірне пасмо (pseudopterigium), яке знаходиться вздовж підколінної ділянки над неправильно розміщеним сухожилком котрогось із м'язів-згиначів.

Серед набутих причин зігнутого коліна (контрактури) бувають ревматоїдні поліартрити, спастичні паралічі (мал. 173), щільні, інколи келоїдні, післяопікові (післятравматичні) поздовжні рубці у підколінній ділянці, які захоплюють на різну глибину підколінні тканини. Лікування таких деформацій лише оперативне.

При природженому зігнутому коліні неправильно розміщений м'яз резектують, сухожилки інших м'язів-згиначів гомілки, які зумовлюють згинання, подовжують. Інколи доводиться робити задню капсулотомію суглоба. Після операції накладають гіпсову пов'язку при випростуваному коліні до ступеня, якого вдалось досягнути без зусиль під час операції. Повного розгинання в коліні досягають етапними редресаціями. Після зняття гіпсової пов'язки діти повинні ходити деякий час в ортопедичному апараті, щоб запобігти рецидиву згинання. Важливим у післяопераційний період є зміцнення чотириголового м'яза стегна, для чого проводять ЛФК і масаж.

Дуже важко лікувати зігнуте коліно, яке зумовлене артроміодисплазією (артрогрипозом). Як правило, у таких випадках обмежуються остеотомією з виведенням нижньої кінцівки у функціонально вигідне, стійке положення, проведенням масажів м'язів та ЛФК.