Ортопедія - Олекса А.П. 2006

Природжені і набуті вади нижньої кінцівки
Природжені вади колінного суглоба
Природжений фрагментований надколінок

Фрагментований Надколінок (patella partita) — це природжена аномалія розвитку, яка зустрічається майже у 1,5 % обстежуваних людей (Питель А.Я., 1934), з них 90 % — чоловіки. Рентгенологічно чітко видно, що надколінок складається з двох (patella bipartita), трьох (patella tripartita) або й більше (multipartita) фрагментів. Причому форма і розміри надколінка майже завжди нормальні і поділ на фрагменти не дуже впливає на його функцію.

Поділ надколінка буває у його різних ділянках і різних площинах, що було підставою для Saupe (1921) класифікувати варіанти фрагментованого надколінка. Однак ця Класифікація не має дуже важливого значення для практичного лікаря.

При поділі надколінка у фронтальній площині буває patella bipartita, tripartita і multipartita. При поділі у сагітальній площині буває вертикально подвійний надколінок (patella duplex), а у горизонтальній — надколінок розділений поперечно на дві нерівні частини. Крім цього, спостерігається поділ надколінка на одну більшу частину і декілька менших або буває лише невеликий боковий відділений фрагмент.

На мал. 170 подані варіанти поділу надколінка за Пителем А.Я., які трапляються найчастіше.

Причиною виникнення цієї природженої вади вважають множинність зародків кісткових ядер надколінка з наступним окремим скостенінням кожного з них. Однак існує думка, що надколінок в ембріона спочатку суцільний і лише потім розділяється на фрагменти під впливом видозміни навантаження і перебудови.

У перші роки після народження надколінок залишається хрящовим і лише на четвертому-п'ятому році життя з'являється Ядро скостеніння. Odermant W. (1921) вказує, що у 15 % дітей буває два і більше ядер, які пізніше поступово зливаються, що слід вважати нормальним явищем. Якщо порушується злиття ядер, тоді може виникнути поділ надколінка.

Мал. 170. Різновиди фрагментованого надколінка за Пителем А.Я. (1934).

Фрагментований надколінок може себе клінічно не проявляти, і цю аномалію випадково виявляють на рентгенограмах коліна, виконаних з інших причин.

Найчастіше доводиться диференціювати перелом надколінка з patella bipartita чи tripartita. Поздовжній перелом, хоч він трапляється дуже рідко, слід диференціювати з patella bipartita.

На рентгенограмі природжена вада проявляється гладкими контурами щілини і відсутністю зміщення, у той час як при переломі надколінка фрагменти мають нерівні краї і часто буває зміщення уламків. Причому природжений фрагментований надколінок, як правило, двобічний, тому доцільно виконати рентгенограму другого коліна.

Така природжена вада не потребує Лікування, за винятком артрозу, який, на думку Пителя, може бути її наслідком у дорослих при частих травмах коліна і синовіїтах.