Цитологія, загальна гістологія та ембріологія - В. К. Напханюк 2002
Методи гістологічних досліджень
Вітальні методи
Дослідження живих структур у культурі клітин і тканин
Методи вивчення живих структур у культурах клітин і тканин (in vitro) сьогодні є найбільш розповсюдженими.
Суть цих методів полягає в тому, що виділені з організму людини чи тварин клітини, маленькі зразки тканин або органів вміщують у стерильні пластмасові або скляні посудини, які містять спеціальні поживні речовини (плазма крові, ембріональний екстракт) і стимулятори росту клітин. При цьому забезпечується повна стерильність середовища і Температура, що відповідає температурі тіла. При дотриманні цих умов клітини протягом тривалого часу зберігають основні показники життєдіяльності (здатність до росту, розмноження, диференціації, руху). Ці культури можуть існувати протягом багатьох днів, місяців і навіть років за умови поновлення середовища вирощування і пересадження їх до інших посудин.
Розрізняють суспендовані культури (клітини, суспендовані в середовищі вирощування) і багатошарові (клоновані клітини утворюють на склі суцільний шар).
Метод вирощування дозволив виявити деякі закономірності диференціації, злоякісного переродження клітин, клітинних взаємодій, взаємодії клітин з вірусами і мікробами. Вирощування тканин зародка дозволило простежити Розвиток кісток, шкіри та інших органів. За допомогою цього методу виявлена здатність хрящових клітин формувати в культурі міжклітинну речовину, клітин надниркових залоз — синтезувати гормони.
Особливо велике значення має цей метод при проведенні експериментальних досліджень на клітинах і тканинах людини. Взяті за допомогою біопсії чи пункції клітини з організму людини можуть у культурі Тканини використовуватися для визначення статі, спадкових захворювань, злоякісного переродження.
Метод гібридизації клітин
Суть методу полягає в тому, що з клітин будь-яких типів і стадій розвитку можна одержати клітинні гібриди, діючи на них за допомогою різних факторів (інактивований вірус парагрипу, поліетиленгліколь та ін.). У результаті такого впливу в утворених гібридах формуються гетерокаріони, які містять два види генотипу. Вивчення білкових продуктів активності генів дозволяє встановлювати локалізацію генів у складі Хромосоми. На цьому грунтується метод отримання моноклональних антитіл, що дозволяє виявляти різні стадії розвитку імунокомпетентних та інших клітин.
Разом із великими перспективами застосування ці методи мають дуже суттєві недоліки. Найважливішим недоліком методів дослідження живих клітин, тканин та органів in vitro є те, що ізоляція клітин від цілісного організму змінює умови їхнього існування: втрачаються взаємозв’язки з іншими клітинами і тканинами, виключається дія нейрогуморальних факторів регуляції тощо.
Метод вирощування клітин і тканин in vivo
Цей метод дослідження живих клітин і тканин дозволяє усунути згадані вище недоліки вирощування клітин і тканин in vitro.
Суть даного методу полягає в тому, що зразки клітин, тканин і органів вміщують у камери із пористого матеріалу, які після цього підсаджують у тіло тварини (до черевної порожнини, під шкіру тощо).
Методи забарвлення
Вітальний метод забарвлення передбачає забарвлення клітин і тканин шляхом Введення барвника в Організм тварини, при цьому вибірково забарвлюються певні клітини, їх Органели або міжклітинна речовина.
Прикладами таких барвників є трипановий синій або літієвий кармін (забарвлюють фагоцити), алізарин (забарвлює матрикс кістки).
Суправітальний метод забарвлення передбачає забарвлення живих клітин, виділених з організму. За допомогою цього методу виявляють молоді форми еритроцитів — ретикулоцити крові (барвник діамантовий крезиловий блакитний), Мітохондрії в клітинах (барвник зелений янус), лізосоми (барвник нейтральний червоний).
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.