Грип - Діагностика, лікування, профілактика - В.Д. Москалюк 2010

Грип
Лікувальні заходи при ГРВІ
Надмірно високої частоти терапія (НВЧ-терапія)

В останній час з'явилися публікації про застосування у клінічній практиці відносно нового методу надвисокочастотної електротерапії - НВЧ-терапії. Це безмедикаментозний спосіб корекції патологічних і крайніх (передхвороба) фізіологічних і патофізіологічних (ще "вільних" від структурних змін, тобто наявності патоморфологічного субстрата) станів організму людини.

Лікувальний ефект досягається завдяки локальній дії на рецепторні поля, рефлексогенні зони і точки акупунктури випромінюванням нетеплової інтенсивності надмірно високочастотного НВЧ-діапазону. Переважне застовування дії ЕМВ ММД на біологічно активні точки послужило приводом для характеристики цього методу також як "методу мікрохвильової резонансної рефлексотерапії". Проте у фізіотерапевтичній практиці найчастіше використовується все-таки термін - НВЧ-терапія (Е.Н. Чуян, И.А. Темурьянц, О.Б. Московчук и др., 2003).

Як стверджують автори, дія електромагнітним випромінюванням міліметрового діапазону довжин хвиль зрештою реалізується у вигляді ряду лікувальних ефектів: нейроадаптивного, імуномодулювального, регенеративного; антиоксидантного, включаючи знеболювальний (у тому числі за рахунок стимуляції секреції опіоїдних пептидів), трофічного, секреторного (Яшин А.А., 2000).

Неінвазивність і безпечність методу для пацієнта і медперсоналу, виражена клінічна ефективність дозволяють використовувати НВЧ-терапію для Лікування, профілактики і реабілітації хворих на різні захворювання, як в стаціонарних і поліклінічних, так і санаторних умовах, а також вдома.

Термін ЕМВ НВЧ розшифровується як електромагнітне випромінювання надмірно високої частоти. Згідно із загальноприйнятою класифікацією (ГОСТ 24375-80), до ЕМВ НВЧ відносяться електромагнітні поля з частотами від 30 ГГц до 300 ГГц, що відповідає довжинам хвиль в повітрі 10-1 мм. Оскільки, на відміну від частоти, довжина електромагнітної хвилі змінюється залежно від середовища розповсюдження, що є достатнім для вибору терміну ЕМВ НВЧ як найточнішого (Ю.И. Хургин, 1995; А.Х. Тамбиев, Н.Н. Кирикова 2000).

Освоєння нових діапазонів електромагнітних хвиль обумовлювалося потребами радіозв'язку, радіолокації, радіонавігації та інших традиційних областей техніки: в 60-х роках у СРСР вже повним ходом йшли роботи зі засвоєння надмірно високочастотного діапазону, що завершилися в кінці 60-х років перекриттям міліметрового діапазону, котрий знаходиться на стику радіохвиль і оптичного випромінювання, простими і зручними в експлуатації генераторами малої потужності - лампами зворотної хвилі. Це була перша в світі серія генераторів, що дозволила вирішити питання про ліквідацію останньої "білої плями" в спектрі когерентних електромагнітних коливань.

Були проаналізовані специфічні особливості й обумовлені ними принципові труднощі, що перешкоджали більш ранньому освоєнню вказаного діапазону. В ході досліджень виникли питання про вплив ЕМВ НВЧ на живі організми (Ю.И. Хургин, 1995). За результатами перших досліджень у 1964 р. була з'ясована загальна реакція організму на дію ЕМВ НВЧ з інтенсивністю, що не перевищує 10 Мвт/см2, і виявлені деякі особливості біологічних реакцій на це випромінювання порівняно із сантиметровим і дециметровим діапазонами довжин хвиль.

Надалі, експериментальні роботи, початі в 1966 р. під керівництвом Н.Д. Дев’яткова, дали змогу визначити основні закономірності дії ЕМВ НВЧ на біологічні об'єкти. Пізніше з'явилися повідомлення про дослідження в цій ділянці західних учених (Ю.И. Хургин, 1995; J.M. Tebo, H.S. Kim, J. Gao, 1998).

Результати численних екпериментальных робіт на мікроорганізмах і лабораторних тваринах, теоретичних досліджень, присвячених поясненню біоефектів, що виникають при дії ЕМВ НВЧ, сприяли накопиченню необхідних передумов для клінічної апробації цього фізичного чинника. У 1978 р. з'явився перший досвід застосування ЕМВ НВЧ в практичній медицині, отримані статистично достовірні результати з прискорення післяопераційного рубцювання рогівки ока і заживлення виразок шлунка і дванадцятипалої кишки (Ю.И. Хургин, 1995).

Подальші дослідження показали, що ЕМВ НІЧ впливає на фундаментальні процеси життєдіяльності живих організмів. Знайдена як стимуляція, так і пригнічення проліферації прокаріотичних клітин: бактерій, вірусів, найпростіших. Виявлено значне підвищення проліферативної активності еукаріотичних стовбурових клітин кісткового мозку мишей, опромінених ЕМВ НВЧ. Висунуто припущення, що пригнічення і стимуляція клітинного поділу пов'язані з дією електромагнітних хвиль на метаболізм клітин, процеси транспорту і синтезу АТФ. Показано, що ЕМВ НВЧ може впливати на синтез деяких ферментів, активуючи або пригнічуючи функціональну активність генетичних елементів бактерійних клітин.

Опромінювання мишей і щурів ЕМВ НВЧ істотним чином змінює їх чутливість до токсичних хімічних агентів і до іонізуючої радіації. Так, попереднє опромінювання ЕМВ НВЧ перед прийомом токсичних цитостатичних препаратів або дією іонізуючим випромінюванням значно підвищує стійкість системи кровотворення до дії цих ушкоджувальних агентів і підвищує виживання мишей та щурів. Під дією ЕМВ НВЧ значно швидше відбувається регенерація уражених тканин.

Опубліковано ряд робіт про взаємодію ЕМВ НВЧ з біологічними структурами на мікроскопічному рівні. Показано, що ЕМВ НВЧ викликає скручування молекул, призводячи до зсуву іонів, що знаходилися в стійких положеннях, вібрації молекул, а також обертання і переорієнтації таких дипольних молекул, як Вода. Висловлюється думка, що під дією ЕМВ НВЧ виникають ланцюги послідовних біохімічних реакцій, які змінюють метаболічні та проліферативні процеси в живих клітинах.

Діючи на генний апарат клітини, міліметрові хвилі стимулюють синтез нових протеїнів. Але при цьому не з'являються білки, характерні для стресової реакції. ЕМВ НВЧ змінює функціональний стан геномів клітини.

В той же час не доведено, що низькоінтенсивні ЕМВ НВЧ викликають генетичні порушення, які можуть призвести до розвитку злоякісних новоутворень. Енергія міліметрових хвиль міняє структурно-функціональні властивості клітин, стимулюючи вихід гемоглобіну з еритроцитів без гемолізу, знижуючи утворення іонних каналів і частоту їх відкритих станів, генерацію пачкових розрядів у клітинах мозку (Петросян В.И., Гуляев Ю.В., Житенева Э.А., 2001).

Важливо відзначити, що ЕМВ НВЧ, діючи на клітини в режимі постійної немодульованої частоти, володіють більшим біологічним ефектом, ніж такі ЕМВ НВЧ, модульовані наднизькими (<300 Гц) частотами.

При дії ЕМВ НВЧ на клітини знайдені порушення структурно- функціональних властивостей мембрани, функцій натрій-калієвих іонних «насосів» і збільшення виходу іонів кальцію з нейронів. У свою чергу, зміни гідратації іонів кальцію, що виникли під дією ЕМВ НВЧ, можуть також змінювати функції клітини (Яшин А.А., 2000).

ЕМВ НВЧ змінюють роботу ключових ферментів, що беруть участь в передачі сигналів від мембрани клітини до внутрішньоклітинних місць дії гормонів, факторів росту і цитокінів, знижуючи або підвищуючи їх активність і, таким чином, впливають на проліферацію клітин, Синтез ДНК й інші процеси. Так, під дією ЕМВ НВЧ наступала значна активація ключових внутрішньоклітинних ферментів (Яшин А.А., 2000).

У дослідженнях на рослинних клітинах і синьо-зелених водоростях встановлено, що ЕМВ НВЧ можуть стимулювати синтез АТФ, який є універсальним енергоносієм живих організмів, а також збільшувати синтез інших біологічно активних речовин, що, ймовірно, обумовлено активацією хімічних властивостей води під впливом міліметрових хвиль. Дослідження проявів біоефектів ЕМВ НВЧ з урахуванням параметрів і умов опромінювання дозволили виявити ряд особливостей у впливі цього опромінювання на біологічні об'єкти.

Перша з цих особливостей вказувала на залежність біологічного ефекту від частоти ЕМВ НВЧ. Виявилося, що біоефекти спостерігаються при опромінюванні живих організмів у вузьких інтервалах частот електромагнітного поля (критичність ефектів до частоти складає 0,001-0,01). При цьому існують декілька близько розташованих частот, яким відповідає однаковий або схожий біологічний ефект; дане явище отримало назву гострорезонансного ефекту дії. Характер гострорезонансної біологічної дії залежить від частоти коливань: одні резонансні частоти впливають більшою мірою на одні сторони біологічної активності, інші - на інші.

На різних резонансних частотах, зафіксованих за однією біологічною реакцією, характер зміни іншої реакції може бути істотно відмінним від першої. Значення біологічно активних частот суворо відтворні. Вони не міняються ні при переході від однієї експериментальної тварини до іншої, ні від досліду до досліду.

При амплітудній і частотній модуляції біоефект може зберігатися (а в деяких випадках навіть зростати), тоді як середня густина потужності ММВ випромінювання знижується нижче за той рівень, при якому спостерігається реакція при немодульованому опромінюванні.

Друга принципова особливість біологічної дії ЕМВ НВЧ полягає в залежності її від густини потоку потужності цього фактора (Самосюк И.З., 1998).

На реакцію організмів на ЕМВ, що визначалась за деякими біологічними параметрами, не впливала зміна в широких межах густини потоку потужності: починаючи від якнайменшого (порогового) значення густини потоку потужності і до її значень, які вже викликають помітний (перевищуючий 0,01 °С) нагрів біооб'єктів, біологічний ефект ЕМІ зберігається практично незмінним.

Характерні величини порогової густини потужності, з якою починають виявлятися нетеплові ефекти, становлять для бактерій 0,05 мВт/см², для тварин - 9-10 мВт/см². Встановлено також:

✵ залежність біологічного ефекту від тривалості опромінювання ЕМВ НВЧ; величина біоефекту ЕМВ НВЧ монотонно росте із збільшенням тривалості опромінювання, досягаючи максимуму при експозиції порядка однієї години; у ряді випадків для отримання біоефекту ЕМВ НВЧ потрібно декілька сеансів опромінювання або циклів з декількох сеансів. Результати дії ЕМІ можуть запам'ятовуватися організмами на довгий час, але для цього необхідна і достатньо тривала (десятки хвилин), нерідко багаторазова дія ЕМВ НВЧ;

✵ залежність біологічного ефекту від локалізації і площі опромінювання ЕМВ НВЧ;

✵ однаковий біоефект можна отримати при опромінюванні різних ділянок малої площі тварин або людини.

Основні ділянки застосування НВЧ-терапії:

✵ пульмонологія (хронічні неспецифічні захворювання легенів і бронхів, у тому числі з бронхообструктивним синдромом, Бронхіальна астма);

✵ імунологія (корекція імунного статусу хворих).

Таким чином, даний метод отримав широке розповсюдження і використовування практично у всіх ділянках клінічної медицини, проте пріоритетним залишається його місце в клініці внутрішніх хвороб.

Процес накопичення науково-практичного досвіду застосування НВЧ-терапії в різних сферах медицини продовжується, що дозволить, поза сумнівом, ще ширше використовувати цей перспективний лікувально- профілактичний метод в найближчому майбутньому.

Загальні протипоказання: пігментні плями, невуси, ангіоми у зв'язку з можливою біостимуляцією їх електромагнітним випромінюванням надмірно високої частоти. Відносні протипоказання: підозра на малігнізацію виразки, доброякісні пухлини будь-якої локалізації, Вагітність, серцево-легенева недостатність ІІ-Ш ступеня, Гіпертонічна хвороба ІІ-Ш ступеня з частими кризами.

Щодо застосування ЕМВ НВЧ-терапії при ГРВІ, то в літературі таких робіт не знайдено.