Грип - Діагностика, лікування, профілактика - В.Д. Москалюк 2010

Грип
Лабораторна діагностика

Риноцитоскопічне дослідження: вивчають мазки-відбитки з нижньої частини носової раковини, пофарбовані сумішшю основного фуксину і метиленового синього. У цитоплазмі циліндричного епітелію, а також у цитоплазмі дегенерованих макрофагів і лейкоцитів розташовуються широкі контуровані включення червоного кольору.

Eкспрес-Діагностика: виявлення специфічного вірусного антигену методом флуоресціюючих антитіл - МФА (мазки з носу, секрет, змиви з носоглотки, секційний матеріал). Можна також застосовувати реакцію непрямої гемадсорбції (РНГадс) з еритроцитами барана. Реакція пасивної гемадсорбції (РПГадс) - виявляють з допомогою еритроцитарного антитільного діагностикуму.

Виділення вірусу на курячих ембріонах: уводять 10-11-денним курячим ембріонам в амніотичну 0,1 мл та 0,2 у алантоїсну порожнину. Ідентифікацію виділених вірусів проводять у РЗК, РГГА.

Виділення вірусу в культурі тканин: заражають одношарові трипсинізовані культури з нирок мавп, ембріону людини, одноденних курчат, перещеплювані - типу МДСК та LLC-MK-2. Ідентифікують у РГГА або в реакції пригнічення (гальмування) гемадсорбції на інфікованій культурі (РГГадс).

Вірусологічний метод: виділення вірусу в курячому ембріоні і культурі Тканини з послідуючою ідентифікацією за допомогою специфічних сироваток у реакціях: РГГА, РЗК, РН, РІФ.

Серологічний метод: наявність антитіл у парних сироватках реконвалісцентів до вірусів грипу в реакціях: РГГА, РЗК, РН, РІД, РНГА, РРГ, МФА прямий і непрямий, ІФА, РІА, РПГА. Метод флуоресціюючих антитіл застосовують переважно для експрес-діагностики грипу.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.