Медична радіологія - Лазар А.П. 2008

Променеве терапія
Принципи променевої терапії

В основі променевого застосування іонізуючих випромінювань лежить їх біологічна дія, тобто здатність викликати зміни в клітинах, тканинах, органах і організмі в цілому. Дія променів завжди шкідлива за своїм характером, наслідком є функціональні та анатомічні зрушення в опромінених органах і тканинах. Ступінь променевого ураження буває різна - невеликі ураження стимулюють регенеративні здатності тканин і часто ведуть до нормалізації порушених функцій, а сильне ураження призводить до дистрофічних змін і і загибелі клітин.

З лікувальною метою іонізуюче випромінювання використовується переважно в онкології. В онкологічній клініці застосовують три основні варіанти Лікування: променевий, хірургічний, медикаментозний (Хіміотерапія). Лікування може бути тільки променевим, хірургічним або медикаментозним - це самостійний метод, який зараз застосовується рідко. Лікування може бути комбінованим, коли комбінується два з трьох зазначених методів: хірургічне втручання і опромінення. Мета комбінації променевого і хірургічного методів полягає в тому, щоб через опромінення знищити радіочутливі клітини у пухлині і в зоні її розповсюдження, а за допомогою операції видалити центральне Ядро пухлини, тому що там сконцентровані радіорезистентні гіпоксичні клітини. Часто використовується комплексне лікування, яке складається з курсу хіміотерапії, опромінення та/або хірургічного втручання.

Сприяє успіху в лікуванні злоякісних пухлин наявність, так званого, радіотерапевтичного інтервалу. Радіотерапевтичний інтервал - це різниця радіочутливості між пухлиною і здоровими тканинами у межах однієї гістологічної структури. Чим більший радіотерапевтичний інтервал, тим легше досягти руйнування елементів пухлини при збереженні життєдіяльності оточуючих тканин.

У зв’язку з тим, що опромінення здійснюється через поверхню шкіри, слід пам’ятати, що толерантна доза для шкіри за весь курс гамма-опромінення складає 55-60 Гр, а під час Х-променевого лікування - 30-35 Гр при фракціонуванні по 2-2,5 Гр 5 разів на тиждень. Для розширення радіотерапевтичного інтервалу використовують зміни умов опромінення (варіанти дози, зміни ритму і часу опромінення), ступеня насичення тканин киснем; використовують також хімічні і фізичні фактори - радіомодифікатори.

Лікування злоякісних пухлин може бути радикальним, паліативним і симптоматичним. Радикальне лікування передбачає повне знищення пухлинних елементів як у первинному вогнищі, так і в зонах можливого метастазування. Таке лікування може здійснитись при чіткому обрисі пухлин без віддалених метастазів. При паліативному лікуванні мета - продовжити життя хворого, затримати ріст і розповсюдження пухлини. Симптоматична терапія - це різновид паліативного лікування. Її проводять для зняття найважчих проявів хвороби, наприклад, болі у кістках через метастази рака.

Основний принцип променевої терапії пухлин полягає в тому, щоби максимально концентрувати енергію опромінення в пухлинній тканині при максимальному зниженні дози в навколишніх здорових тканинах і в цілому організмі. Променева терапія завжди ускладнює супутній злоякісному захворюванню запальний процес, на який і повинно бути спрямовано медикаментозне лікування.

Іонізуюче випромінювання - потужний лікувальний фактор і треба вміти точно підводити його до пухлини оптимальними дозами у суворо визначений час. Для цього існують різноманітні Методи, джерела і технічні пристрої.