Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
Таз як ціле

Таз (pelvis) утворюється правою та лівою тазовими кістками, крижем і куприком, що з’єднуються між собою суглобами і зв’язками в одне міцне кісткове кільце. У ньому розрізняють верхній відділ — великий таз (pelvis major) і нижній, менший відділ — малий таз (pelvis minor). Великий таз служить опорою для внутрішніх органів черевної порожнини, а також місцем прикріплення м’язів черевного преса. Малий таз має ви­гляд каналу з двома отворами: верхнім і нижнім. У ньому розміщуються сечовий мі­хур, пряма кишка, а в жінок, крім цього, ще й Жіночі статеві органи.

Великий таз обмежований з боків крилами клубових кісток, ззаду — попереко­вими хребцями, а спереду він кісткової стінки не має. Від малого таза великий таз відділяється пограничною лінією (linea terminalis), яка проходить по верхньому краю лобкового симфізу, гребенях лобкових кісток, дугоподібних лініях клубових кісток і мису крижа. Ця лінія обмежовує верхній отвір таза (apertura pelvis superior), або так званий вхід у малий таз. Знизу від входу розміщується порожнина малого таза. Передня стінка порожнини малого таза, яка утворена з’єднаними між собою лобковими кістками, дуже коротка (має в висоту 50 — 55 мм). Ззаду стінка, навпаки, довга і складається з крижа та куприка. З боків стінки малого таза утворе­ні ділянками тазових кісток, що відповідають кульшовим западинам, а також сід­ничними кістками і зв’язками, які йдуть до них від крижа. Внизу тазова порожнина закінчується нижнім отвором таза (apertura pelvis inferior), який обмежований нижніми гілками лобкових кісток, сідничними горбами зі зв’язками, які йдуть від крижа до сідничних кісток, і, нарешті, куприком.

Таз людини належить до тих частин скелета, в яких найбільш чітко проявляєть­ся статевий диморфізм. У жінок таз ширший та нижчий, ніж у чоловіків. Крила клубових кісток у жіночому тазі розгорнуті в сторони, у чоловіків вони розташо­вуються більш вертикально. Кістки жіночого таза дещо тонші; шорсткості і горбки менш виражені. Криж у чоловіків вузький та ввігнутий, і його мис виступає вперед. У жінок крижова кістка більш широка і плоска, а мис виражений менше. Найбільше впадає в очі різниця у величині підлобкового кута. У чоловіків нижні гілки лобко­вих кісток, сходячись між собою біля лобкового симфізу, утворюють гострий підлобковий кут (angulus subpubicus), який дорівнює 70—75°. У жінок цей кут набли­жається до прямого, або навіть тупого і дорівнює 90—100°, утворюючи так звану лобкову дугу (arcus pubicus). Форма входу в малий таз у чоловіків нагадує «картко­ве Серце», а в жінок вона кругла або овальна. Форма порожнини малого таза у чо­ловіків конусоподібна, а в жінок вона наближається до циліндричної. Розміри чо­ловічого і жіночого таза також не однакові. У жінок вони приблизно на 1,5—2 см більші, ніж у чоловіків. Обізнаність із середніми розмірами жіночого таза має вели­ке значення в акушерській практиці.

При вимірюванні великого таза визначають три поперечних розміри (мал. 66):

1) остиста дистанція (distantia spinarum) — відстань між передніми верхніми клубовими остями. У чоловіків вона в середньому дорівнює 22—23 см, у жінок — 25—27 см;

2) гребенева дистанція (distantia cristarum) — найбільша відстань між обома клубовими гребенями. У чоловіків вона в середньому дорівнює 26 см, у жінок — 28—29 см;

3) вертлюжна дистанція (distantia trochanterica) — відстань між великими вертлю­гами стегнових кісток. У чоловіків вона дорівнює 26—29 см, у жінок — 30—32 см.

Class="center">

Мал. 66. Розміри великого таза

1 — гребенева дистанція, 2 — остиста дистанція, 3 — вертлюжна дистанція

При вимірюванні малого таза виділяють розміри входу в малий таз та розміри виходу з малого таза.

Мал. 67. Розміри входу в малий таз

1 — поперечний діаметр, 2, 4 — косий діаметр, 3 — справжня, або гінекологічна кон’югата

Серед розмірів входу в малий таз визначають наступні (мал. 67):

1) прямий розмір входу в малий таз, або анатомічна кон’югата (conjugata anatomica) — відстань між мисом крижа та верхнім краєм лобкового симфізу. У чоловіків він дорівнює 10,5 см, у жінок — 11,5 см;

2) прямий розмір — справжня або гінекологічна кон’югата (conjugata vera s. gynaecologia) — відстань між мисом крижа і найбільш виступаючою дозаду частиною лобкового зрощення. Він дорівнює 10,5—11,0 см. Якщо у вагітної жінки роз­мір цієї кон’югати менший за розмір головки доношеного плоду, то необхідно ро­бити кесарів розтин;

3) діагональна кон ’югата (conjugata diagonalis) — відстань між мисом крижа і нижнім краєм лобкового симфізу — дорівнює 12,5—13 см;

4) поперечний розмір входу в малий таз, або поперечний діаметр (diameter transversa) — відстань між найвіддаленішими точками пограничної лінії, яка відді­ляє малий таз від великого. У чоловіків він дорівнює 12,5 см, у жінок — 13,5 см;

5) косий розмір входу в малий таз, або косий діаметр (diameter obliqua) — від­стань між крижово-клубовим суглобом, з одного боку, та крижово-лобковим під­вищенням — з іншого. У чоловіків він дорівнює 12 см, у жінок — 13 см.

Розміри виходу з малого таза мають найбільш виражені статеві відмінності. При вимірюванні виходу з малого таза визначають два наступних розміри:

1) прямий розмір виходу з малого таза, або прямий діаметр (diameter recta) — відстань від верхівки куприка до нижнього краю лобкового симфізу. У чоловіків він дорівнює 7,5 см, у жінок — 9,5 см, а оскільки куприк рухомий, то цей розмір у жінок може збільшуватись ще на 2 см;

2) поперечний розмір виходу з малого таза, або поперечний діаметр (diameter transversa) — відстань між сідничними горбами. У чоловіків він дорівнює 8 см, у жінок — 11 см.

Лінія, що з’єднує середини прямих розмірів верхнього і нижнього отворів таза (тобто входу в малий таз і виходу з нього) і йде майже паралельно тазовій поверхні крижової кістки, отримала назву тазової осі (axis pelvis).

Таз у своєму природному положенні сильно нахилений вперед, так, що площина входу в малий таз утворює з горизонтальною площиною кут — кут нахилу таза, який у жінок більший (55—60°), ніж у чоловіків (50—55°) (мал. 68). У стоячому положенні кут нахилу таза більший, ніж при сидінні. У сидячому положенні таз розташовується майже горизонтально, внаслідок чого цей кут дорівнює тільки 7°. Порівняльно-анатомічні дослідження засвідчують, що нахил таза залежить від вер­тикального положення тіла людини, що є причиною вигину хребта, з яким таз тісно пов’язаний. Опірність таза на зовнішнє навантаження дуже велика. За визначенням П.Ф.Лесгафта, таз може витримувати тиск більше 1200 кг.

Форма і величина таза відображає його функцію. У четвероногих тварин, у яких таз не несе на собі ваги всього вищерозташованого відділу тіла і не є опорою для внутрішніх органів, він порівняно малий і має вузьку довгасту форму з різко пере­важаючим передньозаднім розміром малого таза. У людиноподібних мавп, в яких відбувся розподіл кінцівок на руки і ноги, таз став значно ширшим і коротшим, але все ж передньозадній розмір переважає над поперечним. У неандертальців таз має вже всі ознаки таза людини, що свідчить про вертикальне положення тіла і двоноге ходіння, але він ще дещо вужчий, ніж у сучасної людини, в якої внаслідок прямоходіння таз став коротшим і ширшим. У чоловіків обидва розміри (передньозадній і поперечний) майже однакові, а в жінок, у яких таз пристосований до виношування плоду і акту родів, поперечний розмір навіть переважає над передньозаднім.

Відображаючи цей процес еволюції, в онтогенезі людини таз спочатку (в плода) має вузьку форму, властиву четвероногим, потім (у новонародженого) він стає по­дібний на таз антропоїдів (мавпячий таз) і, врешті, в міру засвоєння властивості прямоходіння поступово набирає характерної для людини форми.

Мал. 68. Ліни розмірів жіночого таза (сагітальний розріз)

1 — анатомічна кон’югата, 2 — справжня (гінекологічна кон’югата), 3 — прямий розмір (виходу із таза), 4 — діагональна кон’югата, 60° — кут нахилу таза

Швидкий ріст таза відбувається в препубертатному періоді. У 9—10 років почи­нають з’являтися статеві відмінності таза. У 14—16 років відбувається зростання трьох кісток, що утворюють тазову кістку, а кінцеве формування таза закінчується в 22—25 років. У людини похилого віку кістки таза стають більш тонкими, а вна­слідок деякого опущення внутрішніх органів нахил крил клубових кісток збільшу­ється.