Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Скелет нижньої кінцівки
Пояс нижньої кінцівки

Пояс нижньої кінцівки, або тазовий пояс (cingulum pelvicum) з’єднує вільну частину нижньої кінцівки з тулубом. На відміну від пояса верх­ньої кінцівки він є спільним для обох вільних нижніх кінцівок. До скла­ду пояса нижніх кінцівок входять дві тазові кістки, які у людини є най­більш масивними і володіють тільки їм властивою формою, яка визначається прямоходінням.

Тазова кістка (os coxae) — парна плоска кістка (мал. 65). Вона вико­нує функції опори (перенесення ваги всієї вищерозміщеної частини тіла на нижні кінцівки), руху (бере участь у зчленуваннях з крижовою та сте­гновою кістками) та захисту (органів тазу). До 14—16 років тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, лобкової та сідничної, що відо­кремлені одна від одної хрящовими прошарками, які в дорослого косте­ніють. Завдяки цьому із трьох кісток утворюється одна, особливо міцна, що є необхідним для опори всього тулуба і голови. У місці зрощення тіл клубової, лобкової та сідничної кісток на зовнішній поверхні тазової кіс­тки утворюється кульшова западина (acetabulum) (буквальна назва запа­дини «оцетниця» походить від лат. acetum — оцет). Кульшова западина глибока, обмежена по окружності високим краєм кульшової западини (limbus acetabuli), який з присереднього боку переривається вирізкою кульшової западини (incisura acetabuli). Для зчленування з головкою сте­гнової кістки в кульшовій западині є гладенька півмісяцева поверхня (facies lunata). Центр кульшової западини — ямка кульшової западини fossa acetabuli) — шорсткий та дещо поглиблений.

Мал. 65. Тазова кістка, права

а — зовнішня поверхня: 1 — клубова кістка, 2 — зовнішня губа, 3 — проміжна лінія, 4 — внутрішня губа, 5 — передня верхня клубова ость, 6 — передня нижня клубова ость, 7 — півмісяцева поверхня, 8 — затульний гребінь, 9 — затульна борозна, 10 — кульшова вирізка, 11 — сідничний горб, 12 — мала сіднична вирізка, 13 — сіднична ость, 14 — кульшова ямка, 15 — велика сіднична вирізка, 16 — задня нижня клубова ость, 17 — задня верхня клубова ость, б — внутрішня поверхня: 1 — клубова ямка, 2 — клубова горбистість, 3 — вушкоподібна по­верхня, 4 — тіло сідничної кістки, 5 — гілка сідничної кістки, 6 — затульний отвір, 7 — нижня гілка лобкової кістки, 8 — симфізна поверхня, 9 — лобковий горбок, 10 — верхня гілка лобкової кістки, 11 — гребінь лобкової кістки, 12 — клубово-Лобкове підвищення, 13 — дугоподібна лінія

Клубова кістка (os ilium) розташовується зверху над кульшовою западиною. Вона складається з тіла клубової кістки (corpus ossis ilii), яке бере участь в утво­ренні кульшової западини, та крила клубової кістки (ala ossis ilii), яке являє собою широку зігнуту пластинку, потоншену в центрі. Верхній край крила клубової кістки потовщений і утворює клубовий гребінь (crista iliaca). На клубовому гребені добре помітні три шорсткі лінії для прикріплення широких м’язів живота: зовнішня губа (labium externum), внутрішня губа (labium internum) та проміжна лінія (linea intermedia). Клубовий гребінь спереду закінчується передньою верхньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior), а ззаду — задньою верхньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior), нижче яких знаходяться відповідно передня нижня клубова ость (spina iliaca anterior inferior) та задня нижня клубова ость (spina iliaca posterior infeгіог). Клубові ості служать для прикріплення м’язів і зв’язок. Нижні ості відділені від верхніх вирізками. Дещо вперед та нижче передньої ниж­ньої клубової ості на місці зрощення клубової кістки з лобковою міститься клубово-лобкове підвищення (eminentia iliopubica).

На сідничній (зовнішній) поверхні (facies glutealis) крила клубової кістки помітні слабко виражені три шорсткі лінії: передня, задня та нижня сідничні лінії, від яких починаються сідничні м’язи. Передня сіднична лінія (linea glutealis anterior) — най­довша, вона починається від передньої верхньої клубової ості, йде дугоподібно в напрямку до великої сідничної вирізки сідничної кістки. Задня сіднична лінія (linea glutealis posterior) значно коротша, вона розташована майже вертикально і парале­льно задньому відділу попередньої лінії. Нижня сіднична лінія (linea glutealis inferior) — найкоротша. Вона починається між передньою верхньою та передньою нижньою клубовими остями і прямує дугоподібно над кульшовою западиною до великої сідничної вирізки. В місці сходження передньої сідничної лінії та зовніш­ньої Губи клубового гребеня (близько 5 см позаду передньої верхньої клубової ості) знаходиться клубовий горбок (tuberculum iliacum), який має значення для топогра­фічної орієнтації на передній черевній стінці.

На внутрішній поверхні (facies interna) крила клубової кістки міститься заглиби­на — клубова ямка (fossa iliaca), яка служить опорою для внутрішніх органів. Ниж­ній край клубової ямки обмежований дугоподібною лінією (linea arcuata), яка розді­ляє великий і малий тази.

Крижово-тазова поверхня (facies sacropelvica) клубової кістки містить на собі вушкоподібну поверхню (facies auricularis), за допомогою якої клубова кістка зчле­новується з такою ж поверхнею крижа, та клубову гористість (tuberositas iliaca), до якої прикріплюються міжкісткові зв’язки.

Лобкова кістка (os pubis) складається з тіла лобкової кістки (corpus ossis pubis) і двох гілок: верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) та нижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). Тіло лобкової кістки бере участь в утворенні кульшової западини. Гілки лобкової кістки розміщуються під кутом одна до одної. В місці переходу верхньої гілки в нижню, в ділянці присереднього краю, міститься овальної форми симфізна поверхня (facies symphysialis), яка служить для сполучення з лобковою кісткою протилежної сторони. Верхній край верхньої гілки лобкової кістки загострений і називається гребенем лобкової кістки (pecten ossis pubis). Передні відділи гребеня закінчуються лобковим горбком (tuberculum pubicum). Ззаду лобковий гребінь переходить у дугоподібну лінію клубової кістки. Гілки лобкової кістки разом з сідничною кісткою обмежовують затульний отвір (foramen obturatum), який лежить знизу і присередньо від кульшової западини і має форму трикутника з заокругленими краями. Затульний отвір затягнутий фіброзною пластинкою — затульною перетинкою (membrana obturatoria). Верхній край затульного отвору має спрямовану ззаду вперед та присередньо широку затульну боро­зну (sulcus obturatorius), де залягають однойменні судини та нерв. Затульна борозна спереду обмежена переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius), а ззаду — непостійним заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius). Над затульним отвором між лобковим горбком та кульшовою западиною простяга­ється затульний гребінь (crista obturatoria). Присередньо від лобкового горбка до симфізної поверхні йде короткий лобковий гребінь (crista pubica), до якого прикріп­люється прямий м’яз живота.

Сіднична кістка (os ischii) розташовується знизу від кульшової западини. Вона складається з потовщеного тіла сідничної кістки (corpus ossis ischii), яке доповнює знизу кульшову западину, та гілки сідничної кістки (ramus ossis ischii), яка разом з лобковою кісткою обмежовує затульний отвір. Тіло сідничної кістки разом з її гіл­кою утворюють кут, відкритий допереду. В ділянці кута кістка утворює потовщен­ня — сідничний горб (tuber ischiadicum), до якого прикріплюються м’язи та зв’язки. Вище сідничного горба від заднього краю тіла кістки відходить виступ — сіднична ость (spina ischiadica), яка відмежовує велику сідничну вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничної вирізки (incisura ischiadica minor).