Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Вегетативна (автономна) нервова система
Єдність вегетативної і соматичної системи

Потрібно пам’ятати, що Вегетативна Нервова система є частиною єдиної нервової системи. Тому в цілому організмі постійно простежується поєднана діяльність ве­гетативної і соматичної частин нервової системи із залученням центрів, що знахо­дяться на різних рівнях нервової системи.

Розглянемо таку поєднану діяльність на прикладі регуляції акту сечовипускання.

В єдиному акті сечовипускання беруть участь мимовільні м’язи (м’яз-виштовхувач сечі та м’яз-стискач сечового міхура), які іннервуються вегетатив­ними нервами, і вольовий м’яз (м’яз-стискач сечівника), що іннервується сома­тичними нервами. При цьому виштовхувач сечі скорочується, а обидва стискачі (сфінктери) розслабляються, хоч кожний з них іннервується із різних частин не­рвової системи: стискач міхура — із вегетативної, а стискач сечівника — із со­матичної. Це відбувається завдяки наявності спільного центра координації в го­ловному мозку, поскільки вегетативна і соматична частини складають єдину нервову систему.

В інтеграції соматичної і вегетативної нервових систем велику роль відіграє лімбічна система.

Нині є відомості про аферентну іннервацію внутрішніх органів і соматичною нервовою системою. Можливо, цим пояснюється давно відомий симптом відбитих болей, що простежується в клініці. Захворювання деяких внутрішніх органів по­стійно супроводжується відбитими болями в певних ділянках шкіри. Так, напри­клад, болі відчуваються в лівій лопатці і лівій руці при стенокардії, болі між лопат­ками — при виразці шлунка, болі в правій клубовій ямці — при апендициті та ін. Ці болі локалізуються в певних шкірних сегментах, які відповідають тим сегментам спинного мозку, куди надходять аферентні волокна з ураженого внутрішнього ор­гана. Такі шкірні сегменти, або зони, називаються зонами Захар’їна-Геда за ім’ям авторів, що їх описали.

Основні латинські терміни

Вегетативна (автономна) нервова система — systema nervosum autonomicum

Автономні (вегетативні, вісцеральні) сплетення — plexus autonomici (viscerales)

Симпатичний стовбур — truncus sympatheticus

Міжвузлові гілки — rr. interganglionares

Сполучні гілки — rr. communicantes

Вузли симпатичного стовбура — ganglia trunci sympathetic

Сіра з’єднуюча гілка — r. communicans griseus

Біла з’єднуюча гілка — r. communicans albus

Верхній шийний вузол — ganglion cervicale superius

Верхній шийний серцевий нерв — n. cardiacus cervicalis superior

Внутрішній сонний нерв — n. caroticus internus

Внутрішнє сонне сплетення — plexus caroticus internus

Глибокий кам’янистий нерв — n. petrosusprofundus

Печеристе сплетення — plexus cavernosus

Зовнішні сонні нерви — nn. carotici externi

Зовнішнє сонне сплетення — plexus caroticus externus

Спільне сонне сплетення — plexus caroticus communis

Яремний нерв — n. jugularis

Гортанно-глоткові гілки — rr. laryngopharyngeales

Середній шийний вузол — ganglion cervicale medium

Середній шийний серцевий нерв — n. cardiacus cervicalis medius

Нижній шийний вузол — ganglion cervicale inferius

Шийно-грудний (зірчастий) вузол — ganglion cervicothoracicum (stellatum)

Нижній шийний серцевий нерв — n. cardiacus cervicalis inferior

Хребтовий нерв — n. vertebralis

Хребтове сплетення — plexus vertebralis

Підключична петля — ansa subclavia

Грудні вузли — ganglia thoracica

Грудні серцеві гілки — rr. cardiaci thoracici

Грудні легеневі гілки — rr. pulmonales thoracici

Стравохідні гілки — rr. oesophageales

Великий нутряний нерв — n. splanchnicus major

Малий нутряний нерв — n. splanchnicus minor

Найнижчий нутряний нерв — n. splanchnicus imus

Ниркова гілка — r. renalis

Поперекові вузли — ganglia lumbalia

Поперекові нутряні нерви — nn. splanchnici lumbales

Крижові вузли — ganglia sacralia

Крижові нутряні нерви — nn. splanchnici sacrales

Непарний вузол — ganglion impar

Грудне аортальне сплетення — plexus aorticus thoracicus

Серцеве сплетення — plexus cardiacus

Поверхневе серцеве сплетення — plexus cardiacus superficialis

Глибоке серцеве сплетення — plexus cardiacus profundus

Легеневе сплетення — plexus pulmonalis

Стравохідне сплетення — plexus oesophagealis

Черевне (сонячне) сплетення — plexus (solaris) coeliacus

Черевні вузли — ganglia coeliaca

Аортониркові вузли — ganglia aortorenalia

Печінкове сплетення — plexus hepaticus

Селезінкове сплетення — plexus lienalis

Шлункові сплетення — plexus gastrici

Підшлункове сплетення — plexus pancreaticus

Надниркове сплетення — plexus suprarenalis

Діафрагмальне сплетення — plexus phrenicus

Верхнє брижове сплетення — plexus mesentericus superior

Верхній брижовий вузол — ganglion mesentericum superius

Черевне аортальне сплетення — plexus aorticus abdominalis

Яєчкове сплетення — plexus testicularis

Яєчникове сплетення — plexus ovaricus

Нижнє брижове сплетення — plexus mesentericus inferior

Нижній брижовий вузол — ganglion mesentericum inferius

Верхнє підчеревне сплетення — plexus hypogastricus superior

Підчеревні нерви (правий і лівий) — n. hypogastricus dexter/sinister

Нижнє підчеревне сплетення — plexus hypogastricus inferior

Середнє прямокишкове сплетення — plexus rectalis medius

Нижнє прямокишкове сплетення — plexus rectalis inferior

Сечоміхурове сплетення — plexus vesicalis

Передміхурове сплетення — plexus prostaticus

Сплетення сім’явиносної протоки — plexus deferentialis

Матково-піхвове сплетення — plexus uterovaginalis

Війковий вузол — ganglion ciliare

Крилопіднебінний вузол — ganglion pterygopalatinum

Піднижньощелепний вузол — ganglion submandibulare

Під’язиковий вузол — ganglion sublinguale

Вушний вузол — ganglion oticum

Тазові нутряні нерви — nn. splanchnici pelvini

Тазові вузли — ganglia pelvica



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.