Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Жіночі статеві органи
Маткова труба

Маткова труба (tuba uterina) чи труба Фаллопія (tuba Fallopii) — парний орган, який служить для проведення яйцеклітини від яєчника (із порожнини очеревини) у порожнину матки (мал. 181). Розміщуються маткові труби в порожнині малого таза і представляють собою циліндричної форми протоки (трубки), що йдуть від верхніх кутів матки до яєчника. Кожна труба розташована у верхньому краї широкої зв’язки матки таким чином, що з усіх сторін вона вкрита очеревиною. Спочатку труба лежить горизонтально, потім, дійшовши до стінки малого таза, огинає Яєчник біля його трубного кінця і закінчується біля присередньої поверхні яєчника. Дов­жина труби у статевозрілої жінки досягає 10-12 см, ширина 0,5 см, діаметр просвіту 2—4 мм.

У матковій трубі розрізняють чотири частини: маткову, перешийок, ампулу та лійку. Маткова частина (pars uterina) розміщена в товщі стінки матки. Перешийок маткової труби (isthmus tubae uterinae) — найвужча (2-3 мм) частина труби, що прилягає до матки. Ампула маткової труби (ampulla tubae uterinae) — наступна за перешийком частина, на яку приходиться майже половина довжини всієї маткової труби. Ця частина труби поступово збільшується в діаметрі і переходить у наступ­ну частину — лійку маткової труби (infundibulum tubae uterinae). Кінцеві краї лійки не рівні, а ніби порізані на довгі гострокінцеві вирости — торочки труби (fimbriae tubae). Одна із торочок відрізняється від інших більшою довжиною. Вона досягає яєчника, прикріплюється до нього і тому називається яєчниковою торочкою (fimbria оvarica). Яєчникова торочка направляє яйцеклітину в бік лійки маткової труби.

Порожнина маткової труби з однієї сторони сполучається з порожниною ма­тки дуже вузьким (до 1 мм в діаметрі) матковим отвором (ostium uterinum tubae), а з другої сторони відкривається черевним отвором (ostium abdominale tubae uterinae) в порожнину очеревини. Таким чином, у жінок порожнина оче­ревини через просвіт маткових труб, порожнину матки і піхву сполучається із зовнішнім середовищем.

Стінка маткової труби складається із зовнішньої серозної оболонки (tunica serosa), під якою міститься підсерозний шар (tela subserosa); середньої м’язової оболонки (tunica muscularis), яка представлена двома шарами непосмугованих м’язових волокон: зовнішнім — поздовжнім та внутрішнім — коловим. Зсередини маткова труба вистелена слизовою оболонкою (tunica mucosa), яка утворює численні поздовжні трубні складки (plicae tubariae). Чим ближче до черевного отвору мат­кової труби, тим слизова оболонка стає товстішою і має більше складок. Особливо багато їх у лійці маткової труби. Слизова оболонка вкрита циліндричним війковим епітелієм, війки якого коливаються в бік матки. Завдяки перистальтичному скоро­ченню м’язової оболонки і руху війок епітеліоцитів яйцеклітина просувається в бік матки. Запліднення яйцеклітини відбувається у матковій трубі. Запалення маткових труб можуть призвести до дезорганізації рухів війок війкового епітелію та непрохі­дності маткових труб, що є причиною жіночого безпліддя.

Кровопостачання маткової труби здійснюється гілками маткової та яєчникової артерій. Венозна Кров від маткової труби відтікає по однойменних венах у маткове венозне сплетення. Лімфатичні судини маткових труб впадають у поперекові лім­фатичні вузли.

Іннервується маткова труба гілками яєчникового та матково-піхвового сплетень.