Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Чоловічі статеві органи
Сім'явиносна протока

Сім’явиносна протока (Ductus deferens) — парний орган, який є безпосереднім продовженням протоки над’Яєчка і закінчується біля місця злиття з видільною про­токою сім’яного пухирця (мал. 169). Довжина сім’явиносної протоки 40—50 см, поперечник — близько 3 мм, а діаметр просвіту не перевищує 0,5 мм. Стінка про­токи має значну товщину, тому вона не спадається і легко промацується в складі сім’яного канатика.

У сім’явиносній протоці розрізняють чотири частини. Початковий, найкоротший відділ, що знаходиться позаду яєчка, присередніше його над’яєчка, зветься яєчковою частиною. Наступна частина, котра, піднімаючись вертикально вверх, про­ходить у складі сім’яного канатика і досягає поверхневого пахвинного кільця, називається канатиковою частиною. У пахвинному каналі розміщується пахвинна частина протоки. Вийшовши з пахвинного каналу через глибоке пахвинне кільце, сім’явиносна протока прямує по бічній, а далі по нижній стінці порожнини таза до злиття з вивідною протокою сім’яного пухирця. Ця ділянка сім’явиносної протоки отримала назву тазової частини. В порожнині малого таза протока знаходиться під очеревиною (ретроперитонеально). На своєму шляху вона огинає з латеральної сторони стовбур нижньої надчеревної Артерії, перехрещується зі зовнішніми клубо­вими артерією і веною, проникає між сечовим міхурем і прямою кишкою, пересікає Сечовід, досягає дна сечового міхура і лягає над передміхуровою залозою поряд з такою ж протокою протилежної сторони. Підійшовши до сечового міхура і перед­міхурової залози, кінцевий відділ сім’явиносної протоки утворює веретеноподібної форми розширення — ампулу сім’явиносної протоки (ampulla ductus deferentis). Довжина ампули 3—4 см, а найбільший поперечний розмір досягає 1 см. У нижній частині ампула поступово звужується і на рівні верхнього краю передміхурової за­лози зливається з видільною протокою сім’яного пухирця.

Стінка сім’явиносної протоки складається із слизової, м’язової та адвентиційної оболонок. Внутрішня слизова оболонка (tunica mucosa) вистелена багаторядним цилін­дричним епітелієм і утворює 3—5 поздовжніх складок. В ділянці ампули слизова обо­лонка має бухтоподібні випини — дивертикули ампули (diverticuli ampullae). М’язова оболонка (tunica muscularis) складається з трьох шарів гладенької м’язової Тканини: внутрішнього і зовнішнього поздовжніх та середнього колового. Ця оболонка є найтовстішою частиною стінки сім’явиносної протоки, вона надає стінці протоки майже хрящової щільності. В ампулі сім’явиносної протоки м’язові шари виражені менш чіт­ко. Зовнішня адвентиційна оболонка (tunica adventitia) утворена із сполучної тканини з домішкою еластичних волокон. Вона містить судини та нервові елементи і без різких границь переходить у сполучну тканину, що оточує протоку.