Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Сечово-статевий апарат
Статеві органи - Чоловічі статеві органи
Над'яєчко (придаток яєчка)

Над’Яєчко (Epididymis) — невеликий видовжений орган, що розміщується вздовж заднього краю Яєчка (мал. 174). Над’яєчко виконує функцію резервуара для сперматозоїдів. Тут вони не тільки зберігаються, а й стають здатними до за­пліднення. В над’яєчку розрізняють заокруглену верхню розширену частину — головку над’яєчка (caput epididymidis), середню частину — тіло над’яєчка (corpus epididymidis) і звужену нижню частину — хвіст над’яєчка (cauda epididymidis), який, досягнувши рівня нижнього кінця яєчка, різко повертає до­верху. На головці над’яєчка зустрічається придаток над’яєчка (Appendix epididymidis), що має вигляд міхурця на ніжці і є рудиментарним відростком мезонефрової протоки.

Головка над’яєчка складається із виносних проточків яєчка, які виходять із сітки яєчка і прямують до над’яєчка. Кожний виносний проточок формує конічної форми часточку над’яєчка (lobuli epididymidis). У над’яєчку нараховується 12—15 таких час­точок, які розділені між собою тонкими сполучнотканинними перегородками. Всі ви­носні проточки впадають у єдину спіралеподібно закручену протоку над’яєчка (ductus epididymidis), яка займає, в основному, тіло та хвіст над’яєчка. У розпрямленому вигля­ді протока над’яєчка досягає в довжину 6—8 м. У хвості над’яєчка ця протока продов­жується у сім’явиносну протоку. У над’яєчку можуть ще зустрічатись відхильні прото­чки (ductuli aberrantes) — сліпі відгалуження протоки над’яєчка та виносних проточків яєчка, які є залишками канальців мезонефроса. Дозаду від головки над’яєчка в сполуч­ній тканині лежить білуватий утвір, добре виражений у дітей — прияєчко (paradidymis), який є також рудиментом мезонефроса.

Сперматозоїди виробляються тільки в покручених сім’яних канальцях яєчка. Всі інші канальці і протоки яєчка та над’яєчка є сім’явивідними шляхами. Спермато­зоїди входять до складу сперми, рідка частина якої представлена секретом сім’яних пухирців і передміхурової залози.

Кровопостачання яєчка і над’яєчка відбувається із яєчкової Артерії (гілка че­ревної частини аорти) і частково із артерії сім’явиносної протоки (гілка пупко­вої артерії).

Венозна Кров із яєчка і над’яєчка відтікає по яєчкових венах, які утворюють у складі сім’яного канатика лозоподібне венозне сплетення і впадають у нижню по­рожнисту вену справа і в ліву ниркову вену зліва. Довгий шлях, який проходить ве­нозна кров, що відтікає від яєчка, створює не зовсім сприятливі умови для відтоку крові. Тому тут легко розвиваються застійні явища — варікоцеле (патологічне роз­ширення вен лозоподібного сплетення).

Лімфатичні судини яєчка і над’яєчка впадають у поперекові Лімфатичні вузли.

Іннервацію (симпатичну і парасимпатичну) яєчко і над’яєчко отримують із яєчкового нервового сплетення. В складі сплетення наявні також і чутливі нер­вові волокна.