Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Кістки та їх з'єднання
Перервні з'єднання кісток - діартрози або суглоби

Перервні з’єднання характеризуються цілим рядом особливостей. У кожному суг­лобі є основні елементи та додаткові, або допоміжний апарат.

До основних елементів суглоб а відносять: суглобові поверхні кі­сток, суглобову капсулу, суглобову порожнину, синовіальну рідину (мал. 18).

Суглобові поверхні кісток (facies articulares) — у більшості випадків відповіда­ють одна одній за формою — конгруентні. Так, якщо одна поверхня випукла, то друга — ввігнута. Вони покриті хрящем, гладенька поверхня якого зменшує тертя і служить амортизатором.

Суглобова капсула (capsula articularis) герметично оточує суглобові поверхні кі­сток. Вона складається з двох шарів: зовнішнього — фіброзного і внутрішнього — синовіального. Зовнішній шар утворений із щільної сполучної Тканини. Він пред­ставляє собою перехід окістя з однієї із з’єднуваних кісток на окістя іншої і надає суглобовій капсулі міцності. В ньому проходять Судини і нерви. Внутрішній шар побудований з пухкої сполучної тканини. Він виробляє синовіальну рідину, а також резорбціює (всмоктує) її, забезпечуючи безперервний обмін речовин.

Суглобова порожнина (cavitas articularis) — це невеликий щілиноподібний про­стір між суглобовими поверхнями кісток, що герметично оточений суглобовою ка­псулою і містить синовіальну рідину.

Синовіальна рідина — синовія (synovia) — це в’язка речовина (продукт плазми крові та лімфи), яка відіграє роль змазки, що зменшує тертя між кістками, а також послаблює поштовхи та струси. Окрім того, синовія, завдяки зчепленню суглобо­вих поверхонь, бере участь у зміцненні суглобів. Тиск у суглобовій порожнині від’ємний (нижче атмосферного). Це також відіграє важливу роль в зміцненні суг­лобів, оскільки розходженню суглобових поверхонь перешкоджає атмосферний тиск. При пошкодженні суглобової капсули повітря потрапляє в порожнину сугло­ба, внаслідок чого суглобові поверхні кісток відразу ж розходяться.

До допоміжних елементів суглобів відносять: диски, меніски, суглобові Губи, зв’язки, синовіальні складки і вирости синовіальної оболонки (суглобові сумки), ворсинки.

Диски — це хрящові перетинки, як правило, овальної або трикутної форми, які розміщуються всередині суглобової порожнини і розділяють її на дві частини (камери). Вони збільшують різноманіт­ність рухів (нижньощелепний суглоб).

Меніски — це також хрящові утвори, але, на відміну від дисків, вони не суцільні, а мають всере­дині отвори. Меніски збільшують конгруентність кісток, амортизують поштовхи, сприяють різнома­нітності рухів. Форма їх — півмісяцева (колінний суглоб).

Суглобові губи — хрящові валики, які розмі­щуються по краю суглобових впадин. Вони допо­внюють і збільшують поверхню суглоба і поліп­шують відповідність суглобових поверхонь (пле­човий суглоб).

Зв’язки — це утвори із щільної сполучної тка­нини, які зв’язують кістки. Розрізняють капсульні, позакапсульні та внутрішньокапсульні зв’язки.

Складки і вирости синовіальної оболонки (суг­лобові сумки) заповнюють вільні простори в сугло­бах при невідповідності суглобових поверхонь. Во­ни містять жир і можуть виконувати роль аморти­заторів (колінний суглоб).

Ворсинки у великій кількості знаходяться на внутрішній поверхні синовіального шару суглобової капсули. Вони є джерелом утворення та резорбції синовіальної рідини.

Мал. 18. Схема суглоба

1 — фіброзний шар суглобової капсули, 2 — синовіальний шар суглобової капсули, 3 — окістя, 4, 5 — суглобові поверхні кісток, 6 — суглобова порожнина