Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції нижньої кінцівки
М'язи підошовної поверхні стопи
Фасції, синовальні сумки та піхви сухожилків нижньої кінцівки

Клубова фасція (fascia iliaca) вкриває клубово-поперековий м’яз. Вона прикріплю­ється до внутрішньої Губи клубового гребеня та дугоподібної лінії клубової кістки. Латерально ця фасція щільно зростається із заднім краєм пахвинної зв’язки. З меді­ального боку, перекидаючись від пахвинної зв’язки до клубово-лобкового підви­щення, фасція формує клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus), яка розділяє су­динну і м’язову лакуни.

Сіднична фасція (fascia glutea) вкриває ззовні великий сідничний м’яз. Почина­ється на дорзальній поверхні крижа і на зовнішній губі клубового гребеня. Глибо­кий листок сідничної фасції відмежовує великий сідничний м’яз від середнього сі­дничного і від м’яза-натягувача широкої фасції стегна. Внизу сіднична фасція переходить у широку фасцію стегна.

Широка фасція (fascia lata) у вигляді щільного футляра вкриває м’язи стегна з усіх боків. Вверху широка фасція прикріплюється до клубового гребеня, пахвинної зв’язки, лобкового симфізу та сідничної кістки. Ззаду вона зростається з сідничною фасцією, а внизу переходить у фасцію гомілки. На бічній поверхні стегна широка фасція досягає найбільшої щільності, де утворює тяж під назвою клубово-великогомілковий тракт (пасмо) (tractus iliotibialis). В цей тракт вплітаються воло­кна великого сідничного м’яза та м’яза-натягувача широкої фасції. Від широкої фа­сції в глибину до стегнової кістки відходять три міжм’язових перегородки: бічна, присередня і задня, які розмежовують групи м’язів стегна. Бічна міжм’язова пере­городка (septum intermusculare laterale) прикріплюється до бічної губи шорсткої лі­нії стегнової кістки і відділяє передню групу м’язів стегна від задньої. Присередня міжм’язова перегородка (septum intermusculare mediale) прикріплюється до присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і відділяє присередню (привідну) групу м’язів стегна від передньої. Задня міжм’язова перегородка (septum intermusculare posterius) прикріплюється, так само, як і присередня міжм’язова перегородка, до внутрішньої губи шорсткої лінії стегнової кістки і відділяє присередню групу м’язів стегна від задньої.

Фасція гомілки (fascia cruris) є безпосереднім продовженням широкої фасції стег­на, але виражена слабше. Вона оточує м’язи гомілки і віддає передню і задню міжм’язові перегородки, які прикріплюються до малогомілкової кістки. Передня міжм’язова перегордка гомілки (septum intermusculare cruris anterius) відділяє передню групу м’язів гомілки від бічної, а задня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris posterius) відділяє задню групу м’язів гомілки від бічної.

На рівні основ присередньої та бічної кісточок за рахунок фіброзних волокон, які йдуть поперечно, фасція гомілки формує потовщення — так звані тримачі м’язів: верхній і нижній тримачі м’язів-розгиначів, тримач м’язів-згиначів, верхній та нижній тримачі малогомілкових м’язів (мал. 137, 138).

Class="center">

Мал. 137. Синовіальні піхви сухожилків (права стопа, тильнобічна поверхня)

1 — довгий малогомілковий м’яз, 2 — короткий малогомілковий м’яз, 3 — п’ятковий сухожи­лок, 4 — верхній тримач м’язів-розгиначів, 5 — спільна Піхва сухожилків малогомілкових м’язів, 6 — верхній тримач малогомілкових м’язів, 7 — нижній тримач м’язів-розгиначів, 8 — піхва сухожилків довгого м’яза-розгинача пальців стопи, 9 — нижній тримач малогомілкових м’язів, 10 — короткий м’яз-розгинач пальців, 11 — піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача ве­ликого пальця, 12 — третій малогомілковий м’яз, 13 — сухожилки довгого м’яза-розгинача пальців, 14 — сухожилки короткого м’яза-розгинача пальців, 15 — короткий малогомілковий м’яз, 16 — відвідний м’яз мізинця

Верхній тримач м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum superius) натягнений між переднім краєм великогомілкової кістки та бічною поверхнею ма­логомілкової кістки на рівні основ присередньої та бічної кісточок.

Нижній тримач м’язів-розгиначів (retinaculum musculorum extensorum inferius) розташовується більш дистально при переході фасції гомілки на тил стопи. Він по­чинається спільною ніжкою на бічній поверхні п’яткової кістки і розходиться на дві ніжки: верхню та нижню. Верхня ніжка прямує в проксимальному напрямку і при­кріплюється до передньої поверхні присередньої кісточки. Нижня ніжка йде до присереднього краю стопи і прикріплюється до човноподібної та присередньої клиноподібної кісток.

Мал. 138. Синовіальні піхви сухожилків (права стопа, присередня поверхня)

1 — піхва сухожилка довгого м’яза-згинача пальців стопи, 2 — тримач м’язів-згиначів, 3 — си­новіальна піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця, 4 — відвідний м’яз великого пальця, 5 — піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця, 6 — синовіальна піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза, 7 — синовіальна піхва сухожилка переднього ве­ликогомілкового м’яза

Зі сторони внутрішньої поверхні нижнього тримача м’язів-розгиначів до кісток стопи відходять перегородки, що розмежовують один від одного три фіброзних кана­ли, в яких знаходяться синовіальні піхви сухожилків м’язів-розгиначів. Відповідно до топографії сухожилків м’язів-розгиначів у присередньому каналі залягає піхва сухожи­лка переднього великогомілкового м’яза (Vagina tendinis musculi tibialis anterioris), в другому каналі, який займає серединне положення, міститься піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi). В тре­тьому каналі, який розташований найбільш латерально, залягає піхва сухожилків дов­гого м’яза-розгинача пальців стопи (vagina tendinum musculi extensoris digitorum pedis longi). Позаду середнього каналу виділяють ще четвертий, у якому проходять судини (тильні артерія і вена стопи) та глибокий малогомілковий нерв.

Тримач м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum) натягнений між присередньою кісточкою і присередньою поверхнею п’яткової кістки. Цей тримач бере участь в утворенні чотирьох окремих фіброзних каналів. У першому каналі, який розташовується безпосередньо позаду присередньої кісточки, знаходиться синовіальна піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris). Дозаду від нього і дещо латеральніше розміщується другий ка­нал, який містить піхву сухожилків довгого м’яза-згинача пальців стопи (vagina tendinum musculi flexoris digitorum pedis longi). Ще більше дозаду залягає канал, який містить синовіальну піхву сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi). В четвертому каналі, який роз­ташовується під тримачем м’язів-згиначів більш поверхнево, проходять задні вели­когомілкові артерія і вени разом з великогомілковим нервом.

З латерального боку гомілково-стопного суглоба, позаду і донизу від бічної кіс­точки фасція гомілки утворює два тримачі для сухожилків малогомілкових м’язів: верхній та нижній.

Верхній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum peroneorum superius) розміщується більш проксимально і натягнений між п’ятковою кісткою та бі­чною кісточкою малогомілкової кістки. Під цим тримачем знаходиться спільна піхва сухожилків малогомілкових м’язів (vagina tendinum musculi peroneorum communis).

Нижній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum peroneorum inferius) розташовується дещо дистальніше, починається від бічної поверхні п’яткової кістки і вплітається у нижній тримач м’язів-розгиначів. Волокнистою перегородкою, що відхо­дить від цього тримача, спільна синовіальна піхва сухожилків малогомілкових м’язів розділена на дві окремі піхви для сухожилків обох малогомілкових м’язів.

Фасції стопи (fasciae pedis) є безпосереднім продовженням фасції гомілки. Роз­різняють тильну фасцію стопи та підошовний апоневроз.

Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) розщеплюється на поверхневу та глибоку пластинки. Глибока пластинка покриває тильні міжкісткові м’язи, щільно зростаючись з окістям плеснових кісток. Між поверхневою та глибокою пластин­ками розташовуються сухожилки довгих і коротких м’язів-розгиначів пальців сто­пи, а також Судини і нерви.

Підошовний апоневроз (aponeurosis plantaris) представляє собою грубу (за­втовшки до 2 мм) волокнисту пластинку, що бере початок від п’яткового горба і, розщеплюючись на 5 пучків, досягає волокнистих піхов пальців. Поздовжні пучки апоневроза укріплені поперечними та дугоподібними волокнами. На рівні головок плеснових кісток поперечні пучки (fasciculi transversi) формують поверхневу попе­речну плеснову зв’язку (lig. metatarseum transversum superficiale). Майже по всій до­вжині підошовний апоневроз щільно зрощений з нижньою поверхнею короткого м’яза-згинача пальців. Від внутрішньої поверхні підошовного апоневрозу відходять міжм’язові перегородки, які разом з кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для присередньої, середньої та бічної груп м’язів стопи.