Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції нижньої кінцівки
М'язи підошовної поверхні стопи
Середня група підошовних м'зів стопи

Середня група м’язів підошви найбагаточисельніша. Її складають 13 коротких м’язів: короткий м’яз-згинач пальців, квадратний м’яз підошви, чотири червоподі­бні м’язи, три підошовні міжкісткові м’язи та чотири тильні міжкісткові м’язи.

Короткий м’яз-згинач пальців (m. flexor digitorum brevis) розміщується поверхне­во, відразу під підошовним апоневрозом. З латерального боку він прилягає до відвідно­го м’яза мізинця, а з медіального — до відвідного м’яза великого пальця стопи. Починається від передньої частини п’яткового горба на його підошовній поверхні та від підошовного апоневрозу. Дистально м’яз поділяється на чотири сухожилки, кожен з яких на рівні проксимальної фаланги розщеплюється ще на два пучки. Через щілину між ними проходить сухожилок довгого м’яза — згинача пальців. Прикріплюється короткий м’яз-згинач пальців до середніх фаланг ІІ—V пальців. Функція: згинає ІІ—V пальці, бере участь у зміцненні поздовжніх склепінь стопи.

Іннервація: присередній підошовний нерв (LV—SI).

Квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae) розміщується під коротким м’язом-згиначем пальців, має дві головки: бічну і присередню. Бічна головка (caput laterale) починається від нижньої поверхні п’яткової кістки із зовнішньої сто­рони і від бічного краю довгої підошовної зв’язки, а присередня головка (caput mediale) — від нижньої поверхні п’яткової кістки із присередньої сторони та від присереднього краю довгої підошовної зв’язки. Обидві головки з’єднуються в один плоский м’яз, який на рівні середини підошви прикріплюється з латераль­ного боку до сухожилка довгого м’яза-згинача пальців. Функція: допомагає до­вгому м’язу-згиначу пальців згинати пальці, зміцнює поздовжні склепіння стопи.

Іннервація: бічний підошовний нерв (SI—SII).

Червоподібні м’язи (mm. lumbricales) — чотири невеликих веретеноподібної форми м’язи. Розміщуються між сухожилками довгого м’яза-згинача пальців і при­криті коротким м’язом-згиначем пальців. Латерально розташовані три м’язи починаються від обернених одна до одної поверхонь сухожилків довгого м’яза-згинача пальців, а медіально розміщений м’яз бере початок з присереднього боку відповідного сухожилка довгого м’яза-згинача пальців. Прикріплюються червоподібні м’язи до присередньої поверхні основ проксимальних фаланг ІІ— V пальців. Частина пучків сухожилків цих м’язів, огинаючи з присереднього боку ІІ—V пальці, переходить на тильну поверхню стопи і вплітається в тильні апоневрози вказаних пальців. Функція: згинають проксимальні фаланги ІІ—V пальців, одночасно розгинаючи середні і дистальні фаланги цих же пальців.

Іннервація: бічний та присередній підошовні нерви (LV—SII).

Підошовні міжкісткові м’язи (mm. interossei plantares) — три вузеньких корот­ких м’язи, що лежать в міжкісткових проміжках між ІІ—ІІІ, ІІІ—IV, IV—V плесно­вими кістками. Починаються від присередніх поверхонь ІІІ—V плеснових кі­сток. Прикріплюються до основ проксимальних фаланг ІІІ—V пальців, частково переходять у тильний апоневроз. Функція: згинають проксимальні фа­ланги і розгинають середні та дистальні фаланги ІІІ—V пальців, а також приводять вказані пальці до ІІ пальця.

Іннервація: бічний підошовний нерв (SI—SII).

Тильні міжкісткові м’язи (mm. interossei dorsales) в кількості чотирьох запов­нюють з тильного боку всі міжкісткові проміжки. Починаються від обернених одна до одної поверхонь суміжних плеснових кісток. Прикріплюються до основ проксимальних фаланг і до сухожилків довгого м’яза — розгинача пальців. Перший міжкістковий м’яз, починаючись із боку великого пальця, прикріплюється до медіальної сторони ІІ пальця, три інші — відповідно до латеральної сторони ІІ— IV пальців. Функція: згинають проксимальні фаланги і розгинають середні та дистальні фаланги ІІ—IV пальців. Крім того, перший тильний міжкістковий м’яз тягне ІІ палець у присередньому напрямку, а останні міжкісткові м’язи тягнуть ІІ, ІІІ, IV пальці в латеральному напрямку (наближають до мізинця).

Іннервація: бічний підошовний нерв (SI—SII).



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.