Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
М'язи та фасції нижньої кінцівки
М'язи підошовної поверхні стопи
Топографія нижньої кінцівки
На нижній кінцівці людини умовно виділяють наступні відділи та ділянки:
Сіднична ділянка (regio glutealis) проектується на сідничні м’язи, обмежена зверху клубовим гребенем, знизу — сідничною борозною, присередньо — крижовою та куприковою кістками, збоку — лінією, проведеною від передньої верхньої клубової ості до бічного кінця сідничної борозни.
Ділянка кульшового суглоба (regio coxalis) проектується збоку на кульшовий суглоб.
Вертлюгова ділянка (regio trocanterica) проектується на великий вертлюг стегнової кістки.
Стегно (стегнова ділянка) (femur (regio femoralis)) має передню та задню ділянки. Передня ділянка (поверхня) стегна (regio (facies) femoralis anterior) проектується на чотириголовий м’яз стегна і обмежена вгорі пахвинною зв’язкою, а внизу — горизонтальною лінією, проведеною на 3 см вище надколінка. У межах передньої ділянки стегна розміщений стегновий трикутник (trigonum femorale), який обмежений вгорі пахвинною зв’язкою, збоку — присереднім краєм кравецького м’яза, присередньо — бічним краєм довгого привідного м’яза. В ділянці стегнового трикутника проходять стегнова артерія, вена та стегновий канал. Задня ділянка (поверхня) стегна (regio (facies) femoralis posterior) обмежена вверху сідничною борозною, а внизу — горизонтальною лінією, проведеною через верхній кут підколінної ямки.
Коліно (genus) має передню та задню ділянки. Передня ділянка коліна (regio genus anterior) обмежена зверху горизонтальною лінією, проведеною на 3 см вище основи надколінка, а знизу — горизонтальною лінією, проведеною через горбистість великогомілкової кістки. Задня ділянка коліна (regio genus posterior) обмежена зверху та знизу тими самими лініями, що й передня ділянка, але лінії проходять на задній поверхні кінцівки.
Гомілка (crus) має передню та задню ділянки. Передня ділянка (поверхня) гомілки (regio (facies) cruralis anterior) обмежена вгорі горизонтальною лінією, проведеною на рівні горбистості великогомілкової кістки, внизу — горизонтальною лінією, проведеною на рівні основ бічної та присередньої кісточок, присередньо — внутрішнім краєм великогомілкової кістки та латерально — борозною, яка відокремлює малогомілкові м’язи від камбалоподібного м’яза. Задня ділянка (поверхня) гомілки (regio (facies) cruralis posterior) обмежена тими самими орієнтирами, що й відповідна передня ділянка, але лінії проходять на задній поверхні кінцівки. У задній ділянці гомілки розрізняють верхню, найбільш виступаючу її частину — литку (литкову ділянку) (sura (regio suralis)).
У ділянці гомілково-стопного суглоба розрізняють передню та задню гомілково-стопні ділянки (regiones talocrurales anterior et posterior), які обмежені зверху горизонтальною лінією, проведеною через основи кісточок, а знизу — косою лінією, проведеною через верхівки кісточок по боках, кут між гомілкою та тилом стопи спереду, верхній край п’яткового горба ззаду.
На стопі (pes) виділяють п’яту (п’яткову ділянку), тил стопи (тильну ділянку стопи), підошву (підошовну ділянку) стопи, краї (бічний та присередній), заплесно, плесно і пальці.
П’ята (п’яткова ділянка) (calx (regio calcanea)) збігається з п’ятковим горбом. Тил стопи (тильна ділянка) (dorsum (regio dorsalis) pedis) розміщується на тильній та бічних поверхнях стопи, в межах від згину гомілково-стопного суглоба до проксимальних фаланг пальців. Підошва стопи (підошовна ділянка) (planta (regio plantaris) pedis) знаходиться на підошовній поверхні стопи в межах від дистальних ділянок п’яткового горба до проксимальних фаланг пальців. Бічний край стопи (margo lateralis pedis) та присередній край стопи (margo medialis pedis) відмежовують з відповідних сторін тильну та підошовну поверхні. Заплесно (tarsus) та плесно (metatarsus) — ділянки стопи, які збігаються з відповідними кістками. Серед пальців (digiti) стопи розрізняють: великий (перший палець) (hallux (digitus primus)), другий палець (digitus secundus), третій палець (digitus tertius), четвертий палець (digitus quartus), мізинець (п’ятий палець) (digitus minimus (quintus)). На пальцях розрізняють тильні поверхні пальців (facies digitales dorsales) та підошовні поверхні пальців (facies digitales plantares).
М’язи, їх сухожилки, фасції і кістки на нижній кінцівці формують її рельєф і обмежовують різні отвори, канали, ямки і борозни, знання яких має важливе практичне значення, оскільки в них проходять Кровоносні і лімфатичні судини, нерви, залягають Лімфатичні вузли. Крім того, міжфасційні проміжки, фіброзні та синовіальні піхви, канали можуть служити шляхами поширення запальних процесів від місця локалізації первинного вогнища, місцем утворення гриж і т. д.
У ділянці великого сідничного отвору є дві щілини, які утворились внаслідок того, що грушоподібний м’яз, проходячи через великий сідничний отвір, не займає його повністю. Одна із вказаних щілин знаходиться над грушоподібним м’язом і отримала назву надгрушоподібного отвору (foramen suprapiriforme), а друга, розташована під ним, — підгрушоподібного отвору (foramen infrapiriforme). Через ці отвори із порожнини таза виходять великі судини та нерви, які прямують у сідничну ділянку та до вільної нижньої кінцівки.
У межах верхнього краю затульного отвору розміщується затульний канал (сanalis obturatorius), який утворений затульною борозною лобкової кістки і верхнім краєм внутрішнього затульного м’яза. Довжина каналу 2,0—2,5 см. Через нього виходять затульні судини та нерв із порожнини таза до привідних м’язів стегна.
Позаду пахвинної зв’язки знаходяться м’язова та судинна лакуни, які відділені одна від одної клубово-гребінною дугою. М’язова лакуна (lacuna musculorum) розташовується між бічним відрізком пахвинної зв’язки, клубовою кісткою та клубово-гребінною дугою. Крізь м’язову лакуну проходять клубово- поперековий м’яз та стегновий нерв. Судинна лакуна (lacuna vasorum) розміщується між присереднім відрізком пахвинної зв’язки, лобковою кісткою та клубово-гребінною дугою. Крізь судинну лакуну проходять стегнові артерія, вена та гілка статево-стегнового нерва.
У межах стегнового трикутника, під поверхневим листком широкої фасції стегна видно добре виражену клубово-гребінну борозну, обмежену з присередньої сторони гребінним, а з латеральної — клубово-поперековим м’язами. В дистальному напрямку вказана борозна продовжується в так звану стегнову борозну, яка знаходиться між довгим і великим привідними м’язами присередньо, та присереднім широким м’язом стегна — латерально. Внизу, біля вершини стегнового трикутника, стегнова борозна переходить у привідний канал, вхідний отвір якого захований під кравецьким м’язом.
У ділянці стегнового трикутника при розвитку стегнової грижі може утворитись стегновий канал (canalis femoralis), якого в нормі не існує. Передньою стінкою каналу є пахвинна зв’язка та верхній ріг серпоподібного краю захованого розтвору, задньою — глибокий листок широкої фасції, що вкриває гребінний м’яз, бічною — стегнова вена. Присередньої стінки в каналі немає: в цьому місці сходяться поверхневий та глибокий листки широкої фасції. При розвитку стегнової грижі вхідним отвором для неї служить стегнове (внутрішнє) кільце, а вихідним — захований розтвір.Внутрішнє стегнове кільце (annulus femoralis) знаходиться в присередній частині судинної лакуни. Воно обмежене спереду пахвинною зв’язкою, ззаду — гребінною зв’язкою, а збоку — стегновою веною. Стегнове кільце в нормі закривають глибокий пахвинний лімфовузол (Розенмюллера) та сполучнотканинна стегнова перегородка (septum femorale), що є розпушеною у цьому місці частиною поперечної фасції живота.
Захований розтвір (hiatus saphenus) є отвором в широкій фасції стегна, який розміщений дещо нижче присереднього відрізка пахвинної зв’язки. Розтвір заповнений пухкою сполучною тканиною, яка зветься решітчастою фасцією (fascia cribrosa), тому що її перфорують велика захована вена, лімфатичні судини та нерви.
Від верхівки стегнового трикутника бере початок привідний канал (canalis adductorius), який сполучає передню ділянку стегна із підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну призму, присередню стінку якої утворює великий привідний м’яз, бічну — присередній широкий м’яз, а передню — сухожилкова перетинка, натягнута між зазначеними м’язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А вихідних отворів з каналу є два — нижній та передній. Нижній отвір — це сухожилковий (привідний) розтвір (hiatus tendineus (adductorius)), що знаходиться на задній поверхні стегна, в підколінній ямці між пучками сухожилка великого привідного м’яза. Передній вихідний отвір привідного каналу знаходиться в фіброзній пластинці. У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок, який поділяється в ньому так, що крізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній — низхідна артерія коліна та захований нерв.
У задній ділянці коліна розміщена підколінна ямка (fossa poplitea), яка за формою нагадує ромб. Верхній кут підколінної ямки з латерального боку обмежений двоголовим м’язом стегна, а з медіального — напівперетинчастим м’язом. Нижній кут знаходиться між присередньою та бічною головками литкового м’яза. Дном ямки є підколінна поверхня стегнової кістки та задня стінка капсули колінного суглоба. Підколінна ямка заповнена жировою тканиною, лімфатичними судинами та вузлами, а також судинно-нервовим пучком, який утворений великогомілковим нервом, підколінними веною та артерією.
У задній ділянці гомілки між поверхневими і глибокими м’язами розташовується гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus) — канал Грубера, який простягається від нижньої межі підколінної ямки до присереднього краю початку п’яткового (ахілового) сухожилка. Передню стінку каналу в межах верхніх двох третіх утворює задній великогомілковий м’яз, нижче — довгий м’яз-згинач великого пальця. Задньою стінкою каналу є передня поверхня камбалоподібного м’яза. Гомілково-підколінний канал має три отвори: верхній (вхідний), передній і нижній (вихідний). Верхній отвір обмежений спереду підколінним м’язом, ззаду — сухожилковою дугою камбалоподібного м’яза. Передній отвір знаходиться в проксимальній частині міжкісткової перетинки гомілки. Нижній отвір розташовується в дистальній третині гомілки, де камбалоподібний м’яз переходить в сухожилок. У гомілково-підколінному каналі залягають задні великогомілкові артерія, вени і великогомілковий нерв. У середній третині гомілки від гомілково-підколінного каналу в латеральному напрямку відділяється нижній м’язово-малогомілковий канал, стінками якого служать задня поверхня малогомілкової кістки спереду і довгий м’яз-згинач великого пальця стопи ззаду. В цьому каналі проходять малогомілкові артерія і вени.
У верхній третині гомілки, між бічною поверхнею малогомілкової кістки і довгим малогомілковим м’язом знаходиться самостійний верхній м’язово- малогомілковий канал, в якому проходить поверхневий малогомілковий нерв.
На підошві стопи відповідно ходу підошовних судин і нервів виділяються бічна і присередня підошовні борозни. Вони розташовуються по боках від короткого м’яза-згинача пальців. Присередня підошовна борозна проходить між присереднім краєм короткого м’яза-згинача пальців і бічним краєм відвідного м’яза великого пальця стопи, а бічна підошовна борозна — між бічним краєм короткого м’яза-згинача пальців і відвідним м’язом мізинця.
Основні латинські терміни
Клубово-поперековий м’яз — m. iliopsoas
Великий поперековий м’яз —m. psoas major
Клубовий м’яз — m. iliacus
Малий поперековий м’яз — m. psoas minor
Внутрішній затульний м’яз — m. obturator internus
Грушоподібний м’яз — m. piriformis
М’яз-натягувач широкої фасції — m. tensor fasciae latae
Великий сідничний м’яз — m. gluteus maximus
Вертлюгова сумка великого сідничного м’яза — bursa trochanteria musculus glutei maximi
Середній сідничний м’яз — m. gluteus medius
Малий сідничний м’яз — m. gluteus minimus
Вертлюгова сумка малого сідничного м’яза — bursa trochanterica musculus glutei minimi
Квадратний м’яз стегна — m. quadratus femoris
Верхній близнюковий м’яз — m. gemellus superior
Нижній близнюковий м’яз — m. gemellus inferior
Зовнішній затульний м’яз — m. obturator externus
Кравецький м’яз — m. sartorius
Гусяча сумка — bursa anserina
Чотириголовий м’яз стегна — m. quadricepsfemoris
Прямий м’яз стегна — m. rectus femoris
Бічний широкий м’яз — m. vastus lateralis
Присередній широкий м’яз — m. vastus medialis
Проміжний широкий м’яз — m. vastus intermedius
Двоголовий м’яз стегна — m. biceps femoris
Нижня підсухожилкова сумка двоголового м’яза стегна — bursa
subtendinea musculi bicipitis femoris inferior
Півсухожилковий м’яз — m. semitendinosus
Півперетинчастий м’яз — m. semimembranosus
Сумка півперетинчастого м’яза — bursa musculi semimembranosi
Тонкий (ніжний) м’яз — m. gracilis
Гребінний м’яз — m. pectineus
Довгий привідний м’яз — m. adductor longus
Короткий привідний м’яз — m. adductor brevis
Великий привідний м’яз — m. adductor magnus
Малий привідний м’яз — m. adductor minimus
Сухожилковий розтвір (привідний) — hiatus tendineus (adductorius)
Передній великогомілковий м’яз — m. tibialis anterior
Довгий м’яз-розгинач пальців —m. extensor digitorum longus
Третій малогомілковий м’яз — m. peroneus tertius
Довгий м’яз-розгинач великого пальця — m. extensor hallucis longus
Триголовий м’яз литки — m. triceps surae
Литковий м’яз — m. gastrocnemius
Бічна головка — caput laterale
Присередня головка — caput mediale
Камбалоподібний м’яз — m. soleus
Сухожилкова дуга камбалоподібного м’яза — arcus tendineus m. solei
Бічна підсухожилкова сумка литкового м’яза — bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis
Присередня підсухожилкова сумка литкового м’яза — bursa
subtendinea musculi gastrocnemii medialis
П’ятковий (ахіловий) сухожилок — tendo calcaneus (achillis)
Сумка п’яткового сухожилка — bursa tendinis calcanei
Підошовний м’яз —m. plantaris
Підколінний м’яз — m. popliteus
Задній великогомілковий м’яз — m. tibialis posterior
Довгий м’яз-згинач пальців — m. flexor digitorum longus
Довгий м’яз-згинач великого пальця — m. flexor hallucis longus
Довгий малогомілковий м’яз — m. peroneus longus
Короткий малогомілковий м’яз — m. peroneus brevis
Короткий м’яз-розгинач пальців — m. extensor digitorum brevis
Короткий м’яз-розгинач великого пальця — m. extensor hallucis brevis
Відвідний м’яз великого пальця — m. abductor hallucis
Короткий м’яз-згинач великого пальця — m. flexor hallucis brevis
Привідний м’яз великого пальця — m. adductor hallucis
Відвідний м’яз мізинця — m. abductor digiti minimi
Короткий м’яз-згинач мізинця — m. flexor digiti minimi brevis
Короткий м’яз-згинач пальців — m. flexor digitorum brevis
Квадратний м’яз підошви — m. quadratus plantae
Червоподібні м’язи — mm. lumbricales
Підошовні міжкісткові м’язи — mm. interossei plantares
Тильні міжкісткові м’язи — mm. interossei dorsales
Широка фасція — fascia lata
Клубова фасція — fascia iliaca
Клубово-гомілковий тракт — tractus iliotibialis
Сіднична фасція — fascia glutea
Бічна міжм’язова перегородка стегна — septum intermusculare femoris laterale
Присередня міжм’язова перегородка стегна — septum intermusculare femoris mediale
Задня міжм’язова перегородка стегна — septum intermusculare femoris posterior
Фасція гомілки — fascia cruris
Передня міжм’язова перегородка гомілки — septum intermusculare cruris anterius
Задня міжм’язова перегородка гомілки — septum intermusculare cruris posterior
Верхній тримач м’язів-розгиначів — retinaculum musculorum extensorum superius
Нижній тримач м’язів-розгиначів — retinaculum musculorum extensorum inferius
Тримач м’язів-згиначів — retinaculum musculorum flexorum
Верхній тримач малогомілкових м’язів — retinaculum musculorum peroneorum superius
Нижній тримач малогомілкових м’язів — retinaculum musculorum peroneorum inferius
Піхва сухожилка переднього великогомілкового м’яза — vagina tendinis musculi tibialis anterioris
Піхва сухожилка довгого м’яза-розгинача великого пальця — vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi
Піхва сухожилків довгого м’яза-розгинача пальців стопи — vagina tendinum musculi extensoris digitorum pedis longi
Піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза — vagina tendinis musculi tibialis posterioris
Піхва сухожилків довгого м’яза-згинача пальців стопи — vagina tendinum musculi flexoris digitorum pedis longi
Піхва сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця — vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi
Спільна піхва сухожилків малогомілкових м’язів — vagina tendinum musculi peroneorum communis
Фасція стопи — fascia pedis
Тильна фасція стопи — fascia dorsalis pedis
Підошовний апоневроз — aponeurosis plantaris
Поперечні пучки — fasciculi transversi
Поверхнева поперечна плеснова зв’язка — lig. metatarseum transversum superficiale
Сіднична ділянка — regio glutealis
Кульшова ділянка — regio coxalis
Стегно (стегнова ділянка) — femur (regio femoralis)
Передня стегнова ділянка — regio (facies) femoralis anterior
Задня ділянка стегна — regio (facies) femoralis posterior
Коліно — genus
Передня ділянка коліна — regio genus anterior
Задня ділянка коліна — regio genus posterior
Гомілка — crus
Передня ділянка (поверхня) гомілки — regio (facies) cruralis anterior
Задня ділянка (поверхня) гомілки — regio (facies) cruralis posterior
Литка (литкова ділянка) — sura (regio suralis)
Передня та задня гомілково-стопні ділянки — regiones talocrurales anterior et posterior
Стопа — pes
П’ята (п’яткова ділянка) — calx (regio calcanea)
Тил стопи (тильна ділянка) — dorsum (regio dorsalis) pedis
Підошва стопи (підошовна ділянка) — planta (regio plantaris) pedis
Бічний край стопи — margo lateralis pedis
Присередній край стопи — margo medialis pedis
Заплесно — tarsus
Плесно — metatarsus Пальці — digiti
Великий (перший палець) — hallux (digitus primus)
Другий палець — digitus secundus
Третій палець — digitus tertius
Четвертий палець — digitus quartus
Мізинець (п’ятий палець) — digitus minimus (quintus)
Тильні поверхні пальців — fascies digitales dorsales
Підошовні поверхні пальців — fascies digitales plantares
Надгрушоподібний отвір — foramen suprapiriforme
Підгрушоподібний отвір — foramen infrapiriforme
Затульний канал — canalis obturatorius
М’язова лакуна — lacuna musculorum
Судинна лакуна — lacuna vasorum
Стегновий канал — canalis femoralis
Стегнове кільце — anulus femoralis
Захований розтвір — hiatus saphenus
Привідний канал — canalis adductorius
Сухожилковий (привідний) розтвір — hiatus tendineus (adductorius)
Підколінна ямка — fossa poplitea
Гомілково-підколінний канал — canalis cruropopliteus
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.