Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

Місце людини в природі
Структурні елементи людського організму
Частина тіла, площини симетрії та осі обертання

При вивченні анатомії людини для визначення положення тіла і окремих органів у просторі, їх розташування один відносно одного використовують поняття про час­тини тіла, площини і осі. За вихідне положення береться природне вертикальне по­ложення тіла людини з опущеними вздовж тулуба руками, які долонями обернуті вперед і великими пальцями кисті назовні.

Тіло людини складається з голови (caput), шиї (collum), тулуба (truncus) і двох пар кінцівок: верхніх (membra superiores) та нижніх (membra inferiores).

У свою чергу, в складі тулуба розрізняють: спину (dorsum), груди (thorax), живіт (abdomen), таз (pelvis). В складі верхніх кінцівок виділяють Пояс верхньої кінцівки (cingulum membi superioris), який складається з лопатки (scapula) та ключиці (clavicula), і вільну верхню кінцівку (membrum superius liberum), яка складається з пле­ча (brachium), передпліччя (antebrachium) і кисті (manus). В складі нижніх кінцівок виділяють Пояс нижньої кінцівки (cingulum membri inferioris), який складається з двох тазових кісток (ossa coxae), і вільну нижню кінцівку (membrum inferius liberum), яка складається зі стегна (femur), гомілки (crus) і стопи (pes).

Тіло людини побудоване за принципом двосто­ронньої (білатеральної) симетрії і ділиться на дві половини — праву і ліву. Для описування частин тіла і розташування окремих органів використо­вують три взаємноперпендикулярні площини: са­гітальну, фронтальну і горизонтальну (мал. 1).

Сагітальна площина проходить в передньо-задньому напрямку і розділяє тіло на праву (dextra) i ліву (sinistra) частини. Сагітальна пло­щина, яка проходить через середину тіла, нази­вається серединною.

Фронтальна площина проводиться парале­льно площині лоба і поділяє тіло людини на пе­редню (anterior) і задню (posterior) частини.

Горизонтальна площина проходить перпе­ндикулярно до фронтальної і сагітальної площин і відділяє нижні відділи тіла (inferiores) від верх­ніх (superiores).

Ці три площини можуть бути проведені через будь-яку точку тіла; кількість площин може бути довільною.

Всі площини симетрії розміщуються взаємно перпендикулярно. В результаті пере­сікання двох площин утворюється вісь симетрії, або вісь обертання.

При перетинанні сагітальної і фронтальної площин утворюється вертикальна вісь (axis verticalis) — це пряма лінія, що з’єднує краніальні і каудальні симетричні точки тіла чи його частин. При обертанні ланки тіла навколо вертикальної осі рухи відбуваються в горизонтальній площині. Вид руху — пронація (pronatio) і супінація (supinatio) (для кінцівок) та обертання (rotatio) (для тулуба і голови).

При перетинанні горизонтальної і сагітальної площин утворюється сагітальна вісь (axis sagittalis). Це пряма лінія, що з’єднує симетричні точки передньої і зад­ньої половин тіла чи його частин. При обертанні ланки тіла навколо цієї осі рухи відбуваються суворо у фронтальній площині. Вид рухів — відведення (abductio) і приведення (adductio) (для кінцівок) та нахили в бік (deviatio) (для тулуба і голови).

Мал. 1. Схема осей і площин в тілі людини (за М. Р. Сапіним)

1 — вертикальна (поздовжня) вісь; 2 — фронтальна площина; 3 — гори­зонтальна площина; 4 — фронтальна (поперечна) вісь; 5 — сагітальна вісь; 6 — сагітальна площина

При перетинанні фронтальної і горизонтальної площин утворюється поперечна або фронтальна вісь (axis frontalis). Вона з’єднує симетричні точки лівої і правої половин тіла. При обертанні частини тіла навколо фронтальної осі рухи здійсню­ються в сагітальній площині. Вид рухів — згинання (flexio) і розгинання (extensio).

При комбінованому русі навколо трьох описаних осей виконується складний рух — циркумдукція (circumductio) або коловий рух.

Для позначення положення органів і частин тіла користуються нижче по­даними анатомічними термінами:

Передній — anterior

Задній — posterior

Правий — dexter

Лівий — sinister

Дорзальний, задній, спинний — dorsalis

Вентральний, черевний — ventralis

Зовнішній — externus

Внутрішній — internus

Латеральний, бічний — lateralis

Медіальний, присередній —medialis

Серединний — medianus

Центральний — centralis

Дистальний, віддалений — distalis

Проксимальний, ближчий — proximalis

Верхній — superior

Нижній — inferior

Проміжний — intermedius

Поверхневий — superficialis

Глибокий — profundus

Базальний, основний — basalis

Осьовий — axialis

Краніальний, черепний — cranialis

Каудальний, хвостовий — caudalis

Фронтальний, лобовий — frontalis

Горизонтальний — horisontalis

Вертикальний — verticalis

Сагітальний — sagittalis

Поперечний —transversus, transversalis

Поздовжній — longitudinalis

Вінцевий — coronalis

Потиличний — occipitalis

Променевий — radialis

Ліктьовий — ulnaris

Великогомілковий — tibialis

Малогомілковий — fibularis

Долонний — palmaris

Підошовний — plantaris

Поверхня — facies

Вісь — axis

Фронтальна вісь — axis frontalis

Сагітальна вісь — axis sagittalis

Вертикальна вісь — axis verticalis

Згинання — flexio

Розгинання — extensio

Пронація — pronatio

Супінація — supinatio

Відведення — abductio

Приведення — adductio

Нахили в бік — deviatio

Коловий рух — circumductio

ГОЛОВА — caput

Шия — collum

Тулуб — truncus

Спина — dorsum

Груди — thorax

Живіт — abdomen

Таз — pelvis

Верхні кінцівки — membra superiores

Пояс верхньої кінцівки — cingulum membri superioris

Вільна верхня кінцівка — membrum superius liberum

Плече — brachium

Передпліччя — antebrachium

Кисть — manus

Нижні кінцівки — membra inferiores

Пояс нижніх кінцівок — cingulum membri inferioris

Вільна нижня кінцівка — membrum inferius liberum

Стегно — femur

Гомілка — crus

Стопа — pes



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.