Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009
Місце людини в природі
Структурні елементи людського організму
Частина тіла, площини симетрії та осі обертання
При вивченні анатомії людини для визначення положення тіла і окремих органів у просторі, їх розташування один відносно одного використовують поняття про частини тіла, площини і осі. За вихідне положення береться природне вертикальне положення тіла людини з опущеними вздовж тулуба руками, які долонями обернуті вперед і великими пальцями кисті назовні.
Тіло людини складається з голови (caput), шиї (collum), тулуба (truncus) і двох пар кінцівок: верхніх (membra superiores) та нижніх (membra inferiores).
У свою чергу, в складі тулуба розрізняють: спину (dorsum), груди (thorax), живіт (abdomen), таз (pelvis). В складі верхніх кінцівок виділяють Пояс верхньої кінцівки (cingulum membi superioris), який складається з лопатки (scapula) та ключиці (clavicula), і вільну верхню кінцівку (membrum superius liberum), яка складається з плеча (brachium), передпліччя (antebrachium) і кисті (manus). В складі нижніх кінцівок виділяють Пояс нижньої кінцівки (cingulum membri inferioris), який складається з двох тазових кісток (ossa coxae), і вільну нижню кінцівку (membrum inferius liberum), яка складається зі стегна (femur), гомілки (crus) і стопи (pes).
Тіло людини побудоване за принципом двосторонньої (білатеральної) симетрії і ділиться на дві половини — праву і ліву. Для описування частин тіла і розташування окремих органів використовують три взаємноперпендикулярні площини: сагітальну, фронтальну і горизонтальну (мал. 1).
Сагітальна площина проходить в передньо-задньому напрямку і розділяє тіло на праву (dextra) i ліву (sinistra) частини. Сагітальна площина, яка проходить через середину тіла, називається серединною.
Фронтальна площина проводиться паралельно площині лоба і поділяє тіло людини на передню (anterior) і задню (posterior) частини.
Горизонтальна площина проходить перпендикулярно до фронтальної і сагітальної площин і відділяє нижні відділи тіла (inferiores) від верхніх (superiores).
Ці три площини можуть бути проведені через будь-яку точку тіла; кількість площин може бути довільною.
Всі площини симетрії розміщуються взаємно перпендикулярно. В результаті пересікання двох площин утворюється вісь симетрії, або вісь обертання.
При перетинанні сагітальної і фронтальної площин утворюється вертикальна вісь (axis verticalis) — це пряма лінія, що з’єднує краніальні і каудальні симетричні точки тіла чи його частин. При обертанні ланки тіла навколо вертикальної осі рухи відбуваються в горизонтальній площині. Вид руху — пронація (pronatio) і супінація (supinatio) (для кінцівок) та обертання (rotatio) (для тулуба і голови).
При перетинанні горизонтальної і сагітальної площин утворюється сагітальна вісь (axis sagittalis). Це пряма лінія, що з’єднує симетричні точки передньої і задньої половин тіла чи його частин. При обертанні ланки тіла навколо цієї осі рухи відбуваються суворо у фронтальній площині. Вид рухів — відведення (abductio) і приведення (adductio) (для кінцівок) та нахили в бік (deviatio) (для тулуба і голови).

Мал. 1. Схема осей і площин в тілі людини (за М. Р. Сапіним)
1 — вертикальна (поздовжня) вісь; 2 — фронтальна площина; 3 — горизонтальна площина; 4 — фронтальна (поперечна) вісь; 5 — сагітальна вісь; 6 — сагітальна площина
При перетинанні фронтальної і горизонтальної площин утворюється поперечна або фронтальна вісь (axis frontalis). Вона з’єднує симетричні точки лівої і правої половин тіла. При обертанні частини тіла навколо фронтальної осі рухи здійснюються в сагітальній площині. Вид рухів — згинання (flexio) і розгинання (extensio).
При комбінованому русі навколо трьох описаних осей виконується складний рух — циркумдукція (circumductio) або коловий рух.
Для позначення положення органів і частин тіла користуються нижче поданими анатомічними термінами:
Передній — anterior
Задній — posterior
Правий — dexter
Лівий — sinister
Дорзальний, задній, спинний — dorsalis
Вентральний, черевний — ventralis
Зовнішній — externus
Внутрішній — internus
Латеральний, бічний — lateralis
Медіальний, присередній —medialis
Серединний — medianus
Центральний — centralis
Дистальний, віддалений — distalis
Проксимальний, ближчий — proximalis
Верхній — superior
Нижній — inferior
Проміжний — intermedius
Поверхневий — superficialis
Глибокий — profundus
Базальний, основний — basalis
Осьовий — axialis
Краніальний, черепний — cranialis
Каудальний, хвостовий — caudalis
Фронтальний, лобовий — frontalis
Горизонтальний — horisontalis
Вертикальний — verticalis
Сагітальний — sagittalis
Поперечний —transversus, transversalis
Поздовжній — longitudinalis
Вінцевий — coronalis
Потиличний — occipitalis
Променевий — radialis
Ліктьовий — ulnaris
Великогомілковий — tibialis
Малогомілковий — fibularis
Долонний — palmaris
Підошовний — plantaris
Поверхня — facies
Вісь — axis
Фронтальна вісь — axis frontalis
Сагітальна вісь — axis sagittalis
Вертикальна вісь — axis verticalis
Згинання — flexio
Розгинання — extensio
Пронація — pronatio
Супінація — supinatio
Відведення — abductio
Приведення — adductio
Нахили в бік — deviatio
Коловий рух — circumductio
ГОЛОВА — caput
Шия — collum
Тулуб — truncus
Спина — dorsum
Груди — thorax
Живіт — abdomen
Таз — pelvis
Верхні кінцівки — membra superiores
Пояс верхньої кінцівки — cingulum membri superioris
Вільна верхня кінцівка — membrum superius liberum
Плече — brachium
Передпліччя — antebrachium
Кисть — manus
Нижні кінцівки — membra inferiores
Пояс нижніх кінцівок — cingulum membri inferioris
Вільна нижня кінцівка — membrum inferius liberum
Стегно — femur
Гомілка — crus
Стопа — pes
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.