Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції голови
М'язи склепіння черепа

До м’язів склепіння черепа відноситься один надчерепний м’яз (m. epicranius), в якому виділяють дві частини: потилично-лобовий та скронево-тім’яний м’язи.

Потилично-лобовий м’яз (m. occipitofrontalis) побудований із потили­чного та лобового черевець, між якими знаходиться широкий і тонкий апоневроз — сухожилковий шолом. Потиличне черевце (venter occipitalis) починається від найвищої каркової лінії та основи сос­коподібного відростка скроневої кістки, а вгорі переходить у волокна заднього відділу сухожилкового шолома. Фіброзною пластинкою, яка займає серединне положення, потиличне черевце поділене на дві симетричні частини. Лобове черевце (venter frontalis) розвинуте сильніше. Починається воно від передніх пучків сухожилкового шолома і прикріплюється до шкіри брів. Фіброзною пластинкою, яка проходить по серединній лінії лоба, лобове черевце також поділене на дві частини чотирикутної форми. Сухожилковий шолом (galea aponeurotica) представляє собою тонку, але доволі міцну фіброзну пластину, яка займає більшу частину склепіння черепа. Вертикально орієнтованими сполучнот­канинними пучками ця пластинка міцно з’єднана з шкірою голови. Між сухожил- ковим шоломом і кістками склепіння черепа знаходиться прошарок пухкої сполу­чної Тканини, завдяки чому при скороченні потилично-лобового м’яза волосиста частина шкіри голови разом із сухожилковим шоломом вільно переміщується над склепінням черепа.

Class="center">

Мал. 107. Череп і мімічні м’язи.

(за М. М. Курепіною)

1 — м’яз гордіїв, 2 — лобове черевце надчерепно­го м’яза, 3 — скроневий м’яз, 4 — м’яз-зморщувач брови, 5 — коловий м’яз ока, 6 — великий вилич­ний м’яз, 7 — носовий м’яз, 8 — жувальний м’яз, 9 — м’яз-підіймач кута рота, 10 — щічний м’яз, 11 — коловий м’яз рота, 12 — м’яз-опускач кута рота, 13 — м’яз-опускач нижньої Губи, 14 — підборідний м’яз, 15 — хрящі крил носа, 16 — грушоподібний отвір, 17 — кут нижньої щелепи, 18 — іклова ямка, 19 — Вилична кістка, 20 — ло­бовий відросток верхньої щелепи, 21 — носова частина лобової кістки, 22 — надбрівна дуга, 23 — лобовий горб, 24 — лобова луска

Мал. 108. Мімічні м’язи і покриви лиця. (за М. М. Курепіною)

1 — лобовий горб, 2 — надбрівна дуга, 3 — надперенісся, 4 — нижня повіка, 5 — спинка носа, 6 — крило носа, 7 — ніздря, 8 — носо-губна складка, 9 — кут рота, 10 — нижня губа, 11 — м’яз-підіймач верхньої губи і крила носа, 12 — м’яз-підіймач верхньої губи, 13 — м’яз сміху, 14 — підшкірний м’яз шиї, 15 — вели­кий виличний м’яз, 16 — фасція жувального м’яза, 17 — малий виличний м’яз, 18 — пе­редній вушний м’яз, 19 — верхній вушний м’яз, 20 — фасція скроневого м’язу, 21 — апо­невроз надчерепного м’язу

Скронево-тім’яний м’яз (m. temporoparietalis) розміщується на бічній поверхні черепа. Пучки м’яза починаються від внутрішнього боку хряща вушної рако­вини і, віялоподібно розходячись, прикріплюються до бічного краю сухожилкового шолому.

Функція надчерепного м’яза: при скороченні потиличного черевця потилично-лобового м’яза сухожилковий шолом, а разом з ним і Cytology/practical/122.html">Шкіра волосистої частини голови зміщуються назад; скорочення лобового черевця зміщує сухожилковий шолом і зв’язану з ним частину шкіри голови вперед; при фіксованому шо­ломі м’яз формує поперечні складки на шкірі лоба, піднімає брови і розширює щі­лину ока, одночасно надаючи обличчю виразу здивування. Скронево-тім’яний м’яз має рудиментарний характер, дія його слабо виражена, може дещо рухати вушну раковину вверх та вперед.

Іннервація: Лицевий нерв.