Анатомія людини - Коцан І. Я. 2009

М'язи та фасції голови
Мімічні м'язи голови

М’язи голови поділяються на дві великі групи: мімічні та жу­вальні.

Мімічні м’язи голови відрізняються від скелетних м’язів інших ділянок людського тіла як за походженням, так і за характером прикріплення та функцією. Походять мімічні м’язи із другої (під’язикової) вісцеральної дуги. Розміщуються поверхнево, безпосередньо під шкірою. Більшість мімічних м’язів однією своєю частиною починається на кістках голови чи її фасціях, а другою — вплітається в товщу шкіри. Деякі мімічні м’язи починаються від шкіри і закінчуються в ній. Фасцій мімічні м’язи не мають. При скороченні мімічні м’язи забезпечують рухомість окре­мих ділянок шкіри, що призводить до її зміщення, зміни рельєфу і фор­мування міміки. Міміка відображає внутрішній душевний стан людини (радість, смуток, страх, гнів та ін.). Мімічні м’язи беруть також участь у членороздільній мові та акті жування.

Більшість мімічних м’язів зосереджені навколо природних отворів голови. М’язові пучки можуть мати коловий чи радіальний хід волокон. Колові м’язи виконують роль сфінктерів (звужувачів) отворів, а радіаль­но розміщені — розширювачів отворів (м’язи-дилятатори).

За місцем розташування (топографією) мімічні м’язи поділяють на м’язи склепіння черепа; м’язи, що оточують очну щілину; м’язи, що оточують носові отвори (ніздрі); м’язи, що оточують ротову щілину, і м’язи вушної раковини (мал. 107, 108).