Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Невиношування і переношування вагітності
Невиношування вагітності
Акушерська тактика при передчасних пологах

Госпіталізація жінок з загрозою переривання вагітності, або з абортом в ходу з 22 до 28 тижнів вагітності здійснюється в друге акушерське відділення пологового будинку. Госпіталізація вагітних при терміні гестації понад 28 тижнів проводиться в перше акушерське відділення, в разі відсутності ознак інфікування, або в друге акушерське відділення при їх наявності.

При загрожуючих передчасних пологах, або таких, що розпочинаються можливе проведення терапії, направленої на збереження вагітності. При передчасних пологах, що розпочалися таке Лікування вже не ефективне і дія акушера повинна бути направлена на обережне розродження та створення оптимальних умов для недоношеної дитини.

Лікування пацієнток із загрожуючими передчасними пологами

Лікування проводиться в умовах відділення патології вагітних або пологового блоку і включає:

1. Режим II-III.

2. Охоронний режим створюється призначенням настоїв пустирника або валеріани, застосування тазепаму по 0,01 г 3 рази на добу, седуксену по 0,2 г 2 рази на добу, реланіуму по 0,005 г 3 рази на добу.

3. Спазмолітики: папаверіну гідролорид 2%-2 мл внутрішньом’язово або в свічках, но-шпа 0,04 мг 3 рази на добу, баралгін 5 мл або ганглерон 2 мл внутрішньом’язово.

4. Препарати, які знижують активність матки.

5. Немедикаментозні Методи зниження тонусу матки (електрорелаксація матки, голкорефлексотерапія, зовнішнє низькоінтенсивне лазерне опромінювання крові в синокаротидній зоні, електрофорез магнію синусоїдним модульованим струмом).

6. Інгібітори простагландинів.

7. Профілактика СДР плоду.

З метою зниження активності матки проводять медикаментозний токоліз. Застосування ß- адреноміметиків в якості токолітиків пов’язане з їх здібністю викликати розслаблення м’язів матки, зменшувати силу і частоту скорочень. Крім того, препарати цієї групи поліпшують матково-плацентарний Кровообіг шляхом зниження тонусу артерій матки і збільшення кровообігу. Як правило, токоліз ефективний, якщо використання препарату розпочинається з самого початку передчасних пологів, коли цервікальна дилятація не перевищує 4см, а цервікальне згладжування менше за 80%.

Для ліквідації побічної дії ß-міметичних препаратів їх поєднують з призначенням феноптину по 0,04 г 3-4 рази на добу. Цей препарат є антагоністом кальцію і не тільки знімає побічні дії ß-міметиків, але і сам зменшує скоротливу активність матки.

У випадках значного підвищення тонусу матки, з успіхом застосовують інгібітор синтезу простагландинів - індометацин. В І добу призначають 200мг (по 50мг 4 рази в пігулках або по 100 мг 2 рази у свічках), ІІ-ІІІ - по 50 мг через 8 годин, на IV-V добу по 50 мг через 12 годин, на 7-8 добу по 50 мг на ніч. Загальна доза препарату не повина перевищувати 1000 мг. Курс лікування 5-9 діб. Терапію загрожуючих передчасних пологів можливо проводити за допомогою внутрішньовенного крапельного Введення 2% розчину сульфату магнію у дозі 200мл протягом однієї години 5-7 діб (або 400мл за 4-6 годин через день) як препарату, який підвищує активність окситоцинази та є інгібітором іонів кальцію. Токоліз сульфатом магнію не призводить до негативного впливу на плід, знижує у матері артеріальний тиск, посилює діурез, дає гарний седативний ефект. Ефективність токолізу сульфатом магнію нижче за таку при лікуванні ß-міметиками і індометацином, але значно підвищується при поєднанні з цими препаратами. Токоліз можливий введенням інгібіторів ендогенного окситоцину, 10% розчину етилового спирту (50мл 90% етанолового спирту в 500 мл фізіологічного розчину або 5% розчину глюкози по 20-30 крапель за хвилину протягом 2-х годин). Ефективна доза препарату 15 мг на кілограм. Токолітична дія етилового спирту продовжується протягом 6-8 годин після введення. При необхідності введення його можна повторювати 2-3 дні.

Зменшення дозування медикаментозних препаратів вдається досягти при їх поєднанні фізіотерапією - електрофорез магнію або синусоїдальний модульований струм. Зниженню тонусу матки сприяє використання зовнішнього низькоінтенсивного лазерного опромінювання крові в ділянці синокаротидної зони.

Препарати токолітиків