Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000
Сучасні методи планування сім'ї
На підставі того, що планування сім’ї залишається однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем XX століття, у 1952 році була створена Міжнародна Федерація планування сім’ї, що охоплює своєю діяльністю понад 134 країн світу, і є самою великою позаурядовою організацією, яка має консультативний статус при економічній та соціальній раді ООН.
Поняття планування сім’ї у відповідності із визначенням ВООЗ, вміщує комплекс заходів, сприяючих вирішенню одночасно декількох задач:
- попередити виникнення небажаної вагітності;
- контролювати вибір часу народження дитини в залежності від віку батьків;
- регулювати інтервали між вагітностями;
- мати тільки бажаних дітей.
Для контрацептивних речовин, існуючих в наш час, прийнята така Класифікація:
1. Традиційні Методи контрацепції: бар’єрні (або механічні), Сперміциди (або хімічні), природні (або біологічні), перерваний статевий акт.
2. Сучасні методи контрацепції: внутрішньоматкова, гормональна.
Особливим видом регулювання народжуваності є Добровільна хірургічна стерилізація.
До всіх контрацептивних засобів висувається ряд вимог. По-перше, вони повинні мати високу контрацептивну ефективність, бути простими у використанні, дешевими, естетичними, конфіденційними. По-друге контрацептивні речовини повинні мати обратимість дії, тобто забезпечувати стерильність лише на бажаний проміжок часу.
Для визначення контрацептивної ефективності існує індекс Перля, який показує кількість вагітностей, що наступили серед 100 жінок, які використовували визначений контрацептивний засіб на протязі 1 року. Його можна розрахувати за формулою:
R = кількість зачать х 1200/час спостереження, де R - коефіцієнт вагітності.
Оцінюється даний показник таким чином: чим нижчий коефіцієнт вагітності (R), тим вища контрацептивна ефективність тобто і надійність засобу.
Последнее обновление: 05/02/2024
Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.
Что было обработано:
- устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
- редакционное упорядочивание содержания;
- унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
- проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.
Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.