Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Захворювання новонароджених
Токсико-септичні захворювання новонароджених
Пухирчатка

Особливою формою гнійного враження шкіри новонароджених є пухирчатка (pemphigus neonatorum). Вона виникає на 3-8 дні життя у слабких дітей: на незміненій шкірі або на фоні ерітематозної плями з’являються пухирі різної величини, які локалізуються на всіх ділянках тіла, крім долоней та підошов. Це має значення при диференційній діагностиці із сифілітичною пухирчаткою, при якій уражається Шкіра на підошвах та долонях. Серозний ексудат швидко змінюється на гнійний, деякі пухирці підсихають, деякі - лопаються. Епітелізація ерозивної поверхні іде достатньо швидко. Загальний стан дитини при легкій формі не порушується. При значних висипах можливе погіршення загального стану: неспокійність, в’ялість смоктання, підвищення температури тіла. Захворювання може прийняти септичний перебіг. Пухирчатка - висококонтагіозне захворювання і представляє велику загрозу для пологових закладів. Тому при його виявленні проводять протиепідемічні заходи.

Зовнішнє Лікування і догляд за дітьми мають особливе значення в зв’язку з контагіозністю процеса. Рекомендуються щоденні ванни з розчином калія перманганату (1:10000). Пухирці розрізають або відсмоктують їх вміст шприцем. Шкіру навколо пухирців оброблюють аніліновим барвником, 0,1-0,2% спиртовим розчином сангвіритрину, 1-2% саліциловим спиртом. Ерозії, що утворилися, піддають УФ-опроміненню з наступною обробкою мазями і пастами до складу яких входять антибіотики: «Діоксиколь», «Діоксифен», «Левосин», геліоміцинова, ерітроміцинова, лінкоміцинова.

Обов’язково призначають парентеральне Введення напівсинтетичних пеніцилінів, які мають властивість інгібірувати вироблення епідермолітичного токсину і стійкої до пеніцилінази, мікробної флори, сульфаніламідні препарати призначають рідко, в зв’язку з їх недостатньою ефективністю і можливістю токсико-алергічних ускладнень. Одночасно з антибіотиками застосовують у-глобулін, антистафілококову плазму. При дисбактеріозі кишківника призначають еубіотики (біфідумбактерін, бактисубтил, лактобактерин). Показана вітамінотерапія, особливо аскорбінова кислота, Вітаміни А і Е.

Профілактика, заключається в дотриманні гігієнічного режиму. Обов’язкове кварцування палат. Годування зберігається.