Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Аномалії скоротливої діяльності матки
Класифікація аномалій пологової діяльності
Слабкість пологової діяльності (гіпоактивність або інертність матки)

Це такий стан, коли інтенсивність, тривалість і частота перейм недостатня, а тому згладжування шийки матки, розкриття каналу шийки матки і просування плода при його відповідності з розмірами тазу йде зниженими темпами.

Первинна слабкість пологової діяльності (СПД) виникає з самого початку пологів і може тривати протягом періоду розкриття і до закінчення пологів.

Слабкість пологової діяльності, яка виникає після періоду тривалої нормальної пологової діяльності називається вторинною.

Слабкість потуг виникає в другому періоді пологів в зв’язку з слабкістю м’язів черевного преса або стомленням жінки.

Слабкість пологової діяльності розвивається близько в 10% роділь. Первинна СПД може виникати внаслідок як недостатності імпульсів, що викликають, підтримують і регулюють пологову діяльність, так і неспроможності матки адекватно сприймати або відповідати достатнім скороченням на ці імпульси. В патогенезі СПД важливу роль відіграє зниження рівня естрогенної насиченості, порушення синтезу простагландинів, патологічні зміни білкового, вуглеводного, ліпідного та мінерального обмінів, низька активність ферментів пентозо-фосфатного циклу вуглеводів.

При слабкості пологової діяльності перейми низької інтенсивності (нижче 30 мм рт.ст.), низької частоти (менше 2 перейм за 10 хвилин). Тонус матки знижений (8мм рт.ст. та менше). Згладжування шийки матки і її розкриття йде зменшеними темпами. Тривалість пологів збільшується, що призводить до стомлення жінки, гіпоксії плоду. Також для СПД характерні: тривале стояння передлеглої частини плоду в площині входу в малий таз, повільне просування передлеглої частини при відповідності її розмірів розмірам малого тазу.

Діагноз слабкості пологової діяльності ставиться при динамічному нагляді за роділлею протягом 2-3 годин, а при моніторному спостереженні - через 1-2 години.

Ведення пологів. При стомленні жінки і відсутності показань для термінового розродження (гостра Гіпоксія, загроза утворення акушерських фістул) і відкритті шийки матки до 3-4 см, цілому плідному міхурі слід призначити медикаментозний сон-відпочинок: промедол 2%—1 мл, дімедрол 1%-1 мл, сірчанокислий атропін 0,1%-1 мл, можна використовувати седуксен 0,5%-2 мл, дроперідол 0,25%-1 мл. Акушерський наркоз проводить лікар-анестезіолог.

При відкритті шийки матки більше, ніж на 4-5 см, бадьорому стані жінки і слабкості пологової діяльності проводиться Амніотомія і через 1-2 години підсилюється пологова діяльність утеротоніками. При цьому слід враховувати протипоказання до родопосилення:

- невідповідність між розмірами плоду і тазу роділлі (анатомічно і клінічно вузький таз);

- наявність рубця на матці після перенесених операцій (Кесарський розтин, видалення міоматозних вузлів, метропластики та ін.);

- стомлення роділлі;

- неправильне положення і передлежання плоду;

- внутрішньоутробне страждання плоду;

- повне Передлежання плаценти;

- відшарування нормально і низько розташованої плаценти;

- наявність стенозу піхви, рубців після розриву промежини III ступеню;

- дистоція, атрезія та рубцеві зміни шийки матки;

- алергічна реакція на утеротоніки.

Для посилення пологової діяльності використовують:

- внутрішньовенне крапельне Введення розчину окситоцину (5 ОД розчиняють у 500мл фізіологічного розчину). Введення починають з 6-8 крапель на хвилину і поступово доводять до 30-35 крапель на хвилину, але не більше 40, щоб не викликати гіпертонус матки;

- дезаміноокситоцин починають вводити трансбукально (таблетку закладають за щоку) з 25 ОД з інтервалом в 30 хв (до 100 ОД);

- внутрішньовенне введення простагландину F_2а. (2,5 мг) або Е₂ (1 мг), готують розчин на 500мл фізіологічного розчину і вводять так, як розчин окситоцину;

- інші медикаментозні та немедикаментозні засоби.

Не можна проводити стимуляцію пологової діяльності з застосуванням однієї схеми за другою. Поряд з утеротоніками вводять спазмолітики, але їх слід застосовувати при пологової діяльності, яка встановилась і відкритті шийки матки на 3-4см. Повторне введення спазмолітиків проводиться через 3-4 години.

Під час проведення пологів у жінок зі СПД необхідно систематично слідкувати за станом роділлі та плода. Для профілактики внутрішньоутробної гіпоксії плоду вводять у вену струйно або крапельно розчин 40%-20мл глюкози, 1%-2 мл сигетину, 100 мг кокарбоксілази, вітамін С 5%-5мл, 2,4%-10 мл еуфіліну з глюкозою, періодично дають вдихати кисень 60% через 20-30 хвилин.

Вторинна слабкiсть пологової діяльності. Вторинній СПД можуть сприяти фактори, які мали місце при первинній СПД, але частіше вона виникає при:

- клінічно вузькому тазі;

- гідроцефалії плоду;

- неправильному вставленні голівки;

- поперечному та косому положенні плоду;

- ригідності шийки матки та її рубцових змінах;

- стенозі піхви;

- пухлинах малого тазу;

- сідничному передлежанні;

- несвоєчасному розриві плідного міхура із-за щільності оболонок;

- ендометриті;

- безконтрольному застосуванні утеротоніків, спазмолітиків, знеболюючих засобів;

При вторинній СПД перейми, які були достатньої сили, стають слабкішими і короткими, а паузи між ними збільшуються. Іноді перейми взагалі припиняються. Просування плоду по родовому каналу призупиняється. Пологи затягуються, що може призвести до втомлення роділлі, ендометриту, гіпоксії плоду.

При слабкості потуг проводиться внутрішньовенне введення окситоцину з частотою крапель від 20 до 40 за одну хвилину, застосовується бинт Вербова. По показанням проводиться перінеотомія або епізіотомія. При неефективності медикаментозного посилення пологової діяльності і наявності умов застосовується накладання акушерських щипців, а при відсутності гіпоксії і умов для накладання щіпців можливе застосування вакуум-екстрактора. Вижимання плоду за Кристеллером - є досить травматичним для матері і плоду і не повинно застосовуватися.