Акушерство та гінекологія - А.М.Громова 2000

Оперативне акушерство
Операції, що готують родові шляхи
Амніотомія

Амніотомія - це штучний розтин плодового міхура. Виділяють:

а) ранню амніотомію - здійснюють у першому періоді пологів при розкритті шийки матки до 7 см;

б) своєчасну амніотомію - здійснюють при розкритті шийки матки на 7 см і більше;

в) запізнілу амніотомію — після повного розкриття шийки матки та невідходженні вод.

Показання до проведення амніотомії:

1. Запізнілий розрив плодового міхура при надмірно щільних його оболонках.

2. Плоский плодовий міхур, оскільки він не виконує свою функцію гідравлічного клина, гальмує родову діяльність і може стати причиною передчасного відшарування плаценти.

3. Слабка родова діяльність (проведення амніотомії підвищує ефективність родостимуляції).

4. Багатоводдя - перерозтягнута Матка призводить до слабкості родової діяльності.

5. Низьке розташування плаценти - амніотомія припиняє подальше відшарування плаценти.

6. Затримка народження другого плода при двійні.

7. Тяжкі форми пізнього гестозу - амніотомія приводить до зниження внутрішньоматкового тиску і ускорює родовий процес, що є важливим для нормалізації гемодинаміки.

8. Умовою для застосування акушерських щипців є розрив плодового міхура.

Техніка операції: після обробки зовнішніх статевих органів дезинфікуючими розчинами у піхву вводять вказівний і середній пальці й розривають ними оболонки напруженого під час перейм плодового міхура. Якщо цей прийом не вдається, міхур розривають пульовими щипціми або корнцангом. Це роблять під контролем зору (в піхву вводять дзеркала) або пальців (інструмент вводять уздовж пальців і під їх контролем розривають оболонки). Рукою, введеною у піхву, стримують потік води, щоб запобігти випаданню малих частин плода.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.