МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.3. МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ І КЛІТИННИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.3.2. Структурно-хімічна функціональна організація еукаріотичних клітин

Цитоплазма

Еукаріотична Клітина складається з цитоплазми, ядра і клітинної оболонки. Цитоплазма і Ядро разом утворюють живий вміст клітини - протоплазму. Клітинна оболонка є похідною цитоплазми.

Цитоплазма — обов'язкова складова частина клітини. Від зовнішнього середовища вона відокремлюється плазматичною мембраною. У цитоплазмі розрізняють гіалоплазму, Органели і включення. Гіалоплазма (основна речовина, цитоплазматичний матрикс) - найрідша частина цитоплазми, в якій містяться органели і включення. Вона включає Цитозоль і Цитоскелет (цитоматрикс). До складу цитозоля входить Вода з розчиненими в ній органічними і неорганічними речовинами. Цитозоль за своїм фізико-хімічним станом є біоколоїдом, який здатний переходити з більш густішого стану (гель) у менш густіший (золь) і навпаки (гель ±; золь), причому різні частини цитозоля одночасно можуть перебувати в більш або менш густішому стані за рахунок утворення або розпаду фібрілярних комплексів білкових молекул. Перехід частин цитозоля із стану гель у стан золь і навпаки зумовлює рух цитоплазми - циклоз. Завдяки циклозу в клітині відбувається переміщення органел, формування псевдоподій в амеб і лейкоцитів. У функціональному відношенні цитозоль -це внутрішнє середовище клітини, де відбувається перебіг численних реакцій обміну речовин (ГЛІКОЛІЗ). Цитоскелет - це сітка мікрофібрил білкової природи. До її складу входять мікротрубочки, мікрофіламенти і проміжні філаменти Цитоскелет підтримує форму клітини, слугує опорою гіалоплазми, бере участь у її русі, зв'язує і закріплює в певних місцях Ферменти.



Последнее обновление: 05/02/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.