МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.3. Біологія індивідуального розвитку

Старість як завершальний етап онтогенезу людини

Старість - закономірний етап онтогенезу, який завершується смертю. Стан старості досягається в процесі Старіння. Старіння - процес прогресуючого незворотного зниження життєздатності організму після досягнення ним зрілості. Біологічна роль старіння заключається в тому, що воно робить неминучою смерть, без якої не було б зміни поколінь - однієї з головних передумов еволюційного процесу. Старіння зачіпає всі РІВНІ СТРУКТУРНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ особини - молекулярний, субклітинний, клітинний, тканинний, органний. Зовнішні ознаки старості: згорблена постать, сивина, облисіння, Шкіра тоншає і втрачає еластичність, випадають Зуби, послаблюються працездатність і пам'ять. Внутрішні ознаки старості: зменшуються розміри внутрішніх органів, знижується функціональна здатність всіх систем (нервової, ендокринної, серцево-судинної, деградація сполучної Тканини), обмін речовин, ферментативна і функціональна активність, звужується норма реакції і як наслідок - зменшується здатність організму адаптуватися до навколишнього середовища.

У міокарді і нервових тканинах нагромаджується пігмент старіння — ліпофусцин.

Геронтологія (грец. geron - стара людина) - наука про старіння. Геріатрія, або геріатрична медицина (грец. iatros -лікар) - розділ геронтології, який вивчає хвороби людей похилого і старечого віку.

Проблема старіння багатогранна. Біологічні аспекти старіння пов'язані з роллю спадковості і середовища в процесах старіння; медичні аспекти-з множинним проявом патологій у людей похилого і старечого віку, які одночасно хворіють на кілька хвороб. Соціальні аспекти старіння пов'язані зі зміною демографічної структури населення в бік зростання числа осіб похилого віку, збільшення відсотку непрацюючих.