Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина перша. Анатомія і морфологія рослин
Розділ I. Цитологія
1.5. Будова клітини прокаріотів

Клітини прокаріотів мають відносно просту будову. В прокаріотичній клітині немає справжнього ядра, його функцію виконує нуклеоїд, який позбавлений оболонки і складається з однієї кільцевої молекули ДНК, зв’язаної з дуже невеликою кількістю білка. У цитоплазмі трапляються позахромосомні ділянки ДНК, які називають плазмідами. Мігруючи з клітини в клітину, вони сприяють мінливості прокаріотів, компенсуючи в якісь мірі відсутність статевого процесу.

Прокаріотичні клітини не мають внутрішніх мембран, окрім плазмалеми. У них відсутні Мітохондрії, ендоплазматична сітка, Пластиди, лізосоми, комплекс Гольджі. Відсутні також і вакуолі, з органел там є лише дрібні Рибосоми.

Клітини прокаріотів вкриті щільною клітинною стінкою і нерідко слизовою капсулою. До складу клітинної стінки входить муреїн. Його молекула складається з паралельно розташованих полісахаридних ланцюгів, зшитих один з одним короткими ланцюгами пептидів.

Плазматична мембрана може утворювати всередину цитоплазми вгини (інвагінації), утворюючи так звані мезосоми. На мембранах мезосом розташовані окисно-відновні Ферменти, а у фототрофних прокаріотів ще й відповідні пігменти (бактеріохлорофіл у бактерій, хлорофіл а і фікобіліни у ціаней). Завдяки цьому такі мембрани здатні виконувати функції мітохондрій, хлоропластів та інших органел.

Нестатеве розмноження у прокаріотів відбувається поділом клітини навпіл, іноді брунькуванням. Як запасні поживні речовини у клітинах прокаріотів відкладаються Ліпіди та глікоген.