Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ VІІ. Систематика вищих рослин
7.4. Відділ псилотоподібні (Psilotophyta)

Відділ псилотоподібні включає представників сучасної флори, які філогенетично пов’язані з викопними риніофітами. Вони поширені у тропіках і субтропіках обох півкуль і представлені всього двома родами — псилот (Psilotum) і тмезиптерис (Tmesipteris). Галуження стебла дихотомічне, корені відсутні, їх функції виконують ризоїди. Філоїди лускоподібні, як у псилота або зелені шкірясті з центральною жилкою, як у тмезиптериса. Внутрішня будова стебла складніша, ніж у риніофітів, під епідермісом у них є паренхіма кори і провідний пучок складається з флоеми, що оточує зірчасту ксилему, в центрі стебла розміщена серцевина. Спорангії зростаються у синангії, спори однакові. Гаметофіти часто підземні, дрібні, розвиваються протягом кількох років. Запліднення можливе тільки за участі води.

Філогенетично псилотоподібні мають деякі риси близькості до риніофітів, але є бічною гілкою еволюції і їх місце в системі рослинного світу остаточно не з’ясоване.

Запитання для самоконтролю

1. Коли зявились перші сухопутні рослини?

2. Хто з палеоботаніків уперше описав риніофіти?

3. Яка зовнішня будова ринії великої?

4. Яке покоління переважає у циклі розитку ринії?

5. Чому у викопних рештках риніфітів відсутні гаметофіти?

6. Назвіть представників псилотоподібних.

7. Які риси характерні для будови псилотоподібних.



Последнее обновление: 27/05/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.