Ботаніка - Б.Є. Якубенко 2017

Частина третя. Царство рослини (Planthae)
Розділ VІІ. Систематика вищих рослин
7.3. Відділ риніофіти (Rhyniophyta)

Відділ риніофіти включає найдавніші перші наземні вищі рослини, які вірогідно з’явились у силурійському періоді палеозою, а вимерли в середньому девоні. Уперше рештки цих рослин були знайдені у Канаді ще у 1855 році, пізніше їх виявили і в Європі та лише на початку ХХ ст. англійські палеоботаніки Р. Кідстон і У. Ланг детально визначили і описали кілька родів цих найдавніших ролин. З них найдетальніше описані роди ринія (Rhynia), куксонія (Cooksonia), псилофіт (Psylophyt). Скоріше за все в циклі розвитку цих рослин переважало нестатеве покоління (спорофіт).

Ринія велика є однією з найкраще вивчених рослин цього відділу. Це трав'яна рослина заввишки до 50 см зі діаметром стебла 5—6 мм, яка зростала на болотах. Надземні пагони дихотомічно розгалужувались і деякі з них на кінцях несли спорангії. Пагони безлисті і їх називають теломами. Підземні теломи несли ризоїди. Теломи вкриті епідермісом з продихами, під епідермісом знаходилась примітивна провідна система — протостела, що складалась із флоемних елементів і трахеїд. Спорангії мали багатошарову оболонку і продукували однакові спори, зібрані у тетради. Гаметофіти не виявлені.

Риніофіти мають велике філогенетичне значення, як проміжна група між нижчими і вищими рослинами і як рослини, що дали початок розвитку інших сухопутних рослин — плауноподібних, папоротеподібних і можливо мохоподібних.



Последнее обновление: 27/05/2024

Редакционная и учебная адаптация: Данный материал сведен на основе первоисточника/оригинального текста. Команда проекта осуществила редакционную обзорную обработку, исправление технических неточностей, структурирование разделов и адаптацию содержания к учебному формату.

Что было обработано:

  • устранение форматных дефектов (OCR-ошибки, разрывы структуры, дефектные символы);
  • редакционное упорядочивание содержания;
  • унификация терминов в соответствии с академическими источниками;
  • проверка соответствия фактических утверждений текста первоисточнику.

Все упоминания об авторе, годе издания и происхождении первичного текста сохранены в соответствии с источником.